Header
Updated: 13-May-2003 5 - 12 травня 2003 року

 
Візит лорда Робертсона до США та Канади

4 та 5 травня ц.р. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон здійснив візит до Сполучених Штатів Америки, а також 6 травня відвідав Канаду, де взяв участь у конференціях та зустрічах з чільними посадовцями та членами Конгресу.

У Вашингтоні, округ Колумбія, лорд Робертсон виступив із вступним словом під час конференції Україна -- НАТО та провів переговори з Президентом Джорджем Бушем, Держсекретарем Коліном Пауеллом, міністром оборони Дональдом Рамсфельдом, а також представниками комітетів Сенату у закордонних справах та з питань збройних сил.

Генеральний секретар висвітлив процес трансформації Альянсу, що нині триває, та наголосив на вагомості нещодавнього рішення керівництва Альянсу перебрати на себе командування Міжнародними силами сприяння безпеці (МССБ) на території Афганістану. Він, зокрема, зазначив, що це -- “безумовно, поворотний момент, настільки ж важливий, як і колись втручання НАТО у ситуацію на Балканах”.

Лорд Робертсон додав, що керівництво НАТО “цілком зрозуміло” розглядає можливість участі Альянсу в операціях поза межами Афганістану, як, наприклад, у повоєнній відбудові Іраку. Проте він наголосив, що жодних рішень у цьому плані досі не було ухвалено.

Генеральний секретар також відвідав Монреаль, де виступив із основною доповіддю на міжнародному економічному форумі “Монреальська конференція” (“Conference de Montreal”). Він також здійснив візит до Оттави, де провів зустрічі з Прем’єр-міністром країни Жаном Кретьєном та міністром оборони Джоном Макколумом.

Лорд Робертсон наголосив на важливості переоснащення НАТО з метою вдосконалення оборонного потенціалу, який би забезпечив належне реагування на сучасні загрози та виклики у галузі безпеки.

“Нам належить замінити борця сумо часів “холодної війни” на фехтувальника ХХІ століття”, -- сказав він. “Для НАТО це означає вироблення нового потенціалу для захисту від хімічної та біологічної зброї, забезпечення командирів достовірною інформацією про ситуацію на полі бою завдяки засобам спостереження, а також розбудову нашого потенціалу у галузі важкої авіації та збільшення кількості літаків-заправників”.

Конференція Україна -- НАТО з питань оборонної реформи

4 та 5 травня ц.р. у Вашингтоні, округ Колумбія, проходила конференція високого рівня за участі кількох міністрів оборони та чільних посадовців з країн -- членів НАТО та України, під час якої обговорювалася співпраця у ключових галузях.

Ці неофіційні, конфіденційні консультації були спільно організовані НАТО та Центром стратегічних та міжнародних досліджень. Учасники заходу зосередили увагу на перебігу оборонної реформи в Україні та співробітництві між Україною та НАТО. Серед питань, що порушувалися у ході обговорень, були темпи оборонної реформи в Україні, стан запланованого оборонного огляду, а також можлива допомога з боку країн -- членів Альянсу стосовно подальшого втілення оборонної реформи в Україні.

Відкриваючи конференцію, Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон високо оцінив рішення, нещодавно ухвалені Україною, зазначивши, що виконання зобов’язань, взятих на себе Україною під час Празького саміту, потребуватиме з боку країни рішучих дій.

“Не таємниця, що минулого року наші відносини пережили важкі часи”, -- додав він. “На щастя, більшість непорозумінь нині вдалося розв’язати завдяки тому, що український уряд вжив рішучих кроків на шляху до євро-атлантичної інтеграції”.

НАТО розбудовувало відносини Особливого партнерства з Україною, починаючи з 1997 року. Після ухвалення Плану дій Україна -- НАТО, яке відбулося під час Празького саміту 2002 року, відносини між сторонами вийшли на новий рівень. Цей документ забезпечує стратегічні рамки для поглиблення консультацій та співпраці з політичних, економічних, військових та оборонних питань.

Завершення операції “Дисплей детеренс”

3 травня ц.р. останні підрозділи сил НАТО, які були розгорнуті для забезпечення оборони Туреччини у рамках операції “Дисплей детеренс”, були виведені з території країни. Так завершилася 65-денна місія, яка розпочалася 26 лютого ц.р.

30 квітня 2003 року головнокомандувач ОЗС НАТО у Південній Європі адмірал Ґрегорі Дж. Джонсон офіційно проголосив про завершення операції, яка перевірила на практиці та довела здатність військових сил НАТО, застосовуючи відповідні оборонні ресурси, негайно реагувати на загрозу безпеці одного із членів Альянсу, яка швидко нарощувалася.

На підтримку збройних сил та населення Туреччини НАТО виділило передові за технічним оснащенням та боєздатні підрозділи, які налічували понад тисячу військовослужбовців. Розміщення оборонних ресурсів НАТО на південному сході Туреччини розпочалося 26 лютого, коли був здійснений перший бойовий виліт літака сил НАТО E3-A АВАКС, обладнаного системами раннього виявлення з метою забезпечення непорушності повітряного простору Туреччини. Екіпажі літаків АВАКС здійснили майже 100 польотів, що становить понад 950 годин польотів.

До того ж на території Туреччині були розгорнуті протиракетні комплекси “Петріот”, передислоковані з Нідерландів та Сполучених Штатів Америки, які мали доповнити Об’єднану та розширену систему протиракетної оборони НАТО. Це стало зайвим свідченням солідарності країн -- членів Альянсу та відданості їхньому зобов’язанню щодо гарантування територіальної цілісності кожної з країн -- членів Альянсу.

Виведення військ НАТО проводиться у тісній взаємодії з турецькою владою.

“Круглий стіл” Росія -- НАТО з питань призову до збройних сил

28 квітня ц.р. Спеціальна робоча група з питань оборонної реформи, що діє під егідою Ради Росія – НАТО, провела у штаб-квартирі НАТО робоче засідання за “круглим столом” з питань професійних збройних сил.

Цей захід мав на меті надати змогу національним фахівцям, які опікуються питаннями призову та комплектування збройних сил їхніх відповідних країн, обмінятися думками, набутим досвідом та поглядами, зокрема, з питань комплектування збройних сил професійним особовим складом.

Учасники мали змогу скористатися досвідом різних країн щодо розв’язання питання призову та перепідготовки військовослужбовців. Були представлені та обговорювалися різноманітні ідеї та можливості вирішення даної проблеми. Цей “круглий стіл” став першим, який був організований у контексті планування сил.