Міністри закордонних справ обговорюють питання Іраку та трансатлантичних відносин 3 квітня ц.р. у Брюсселі відбулося спеціальне засідання Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ 19 країн -- членів НАТО, яке було присвячене питанням Іраку та трансатлантичних відносин. Засідання найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО, було скликане за ініціативою Сполучених Штатів Америки і йому передував неофіційний робочий обід міністрів закордонних справ країн НАТО та ЄС. Виступаючи на прес-конференції після завершення зустрічей, Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон заявив про зміцнення консенсусу між країнами -- членами Альянсу стосовно того, що Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні організації повинні бути залучені до повоєнної відбудови Іраку. При цьому деталі не конкретизувалися, і жодних рішень стосовно можливої ролі НАТО не було ухвалено. Втім, цього не очікувалося і не планувалося, додав лорд Робертсон. Однак усі країни -- члени Альянсу знову підтвердили готовність виконувати свої зобов’язання відповідно до Вашингтонського договору у разі нападу на Туреччину. Обговорення можливої ролі НАТО Генеральний секретар зауважив, що деякі з країн -- членів НАТО наполягають на певній ролі НАТО у відбудові Іраку після припинення конфлікту. Водночас жодна з країн Альянсу не виключає такої можливості. Він також додав, що “питання щодо того, чи повинне НАТО брати участь у відбудові Іраку має бути ретельно обмірковано, особливо у світлі рішень ООН”. Лорд Робертсон також заявив, що було висловлено цілковиту підтримку щодо якнайскорішого втілення у життя рішень Празького саміту, а також стосовно суттєвого підвищення ролі НАТО у забезпеченні функціонування Міжнародних сил з безпеки та допомоги у Кабулі. Генеральний секретар також сказав, що хоча нинішня ситуація у галузі світової безпеки є “безперечно складною”, дана зустріч виявила солідарність, що існує між країнами -- членами НАТО з основоположних питань безпеки. Завершення операції “Союзницька гармонія” 31 березня у Скоп’є відбулася церемонія, яка ознаменувала завершення миротворчої місії НАТО на території колишньої Югославської Республіки Македонія (1) та передачу командування операцією Європейському союзу. Рішення припинити запровадження операції “Союзницька гармонія” 31 березня цього року було ухвалене Північноатлантичною радою -- найвищим органом, що ухвалює рішення в НАТО, -- 17 березня ц.р. Передача командування стала можливою завдяки досягненню домовленості між ЄС та НАТО стосовно надання Європейському союзу доступу до колективних ресурсів та спроможностей Альянсу у рамках операцій під проводом ЄС. Передача командування була узгоджена з керівництвом країни і стала проявом суттєвого успіху, якого було досягнуто у рамках запровадження “Союзницької гармонії” та попередніх операцій під керівництвом НАТО. “Перебравши на себе першу в історії військову місію, Європейський союз довів, що його проект із вироблення Європейської політики у галузі безпеки та оборони досяг зрілості. Завдяки новим інституційним зв’язкам з НАТО, ЄС став здатним ще ефективніше застосовувати увесь спектр своїх політичних, економічних та військових інструментів”, -- сказав Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон у ході церемонії передачі командування. НАТО і надалі рішуче підтримуватиме процес повноправної інтеграції колишньої Югославської Республіки Македонія (1) до євро-атлантичних структур. З цієї метою НАТО зберігає у Скоп’є посади Верховного цивільного та Верховного військового представників, метою діяльності яких є надання допомоги урядові країни щодо продовження реформи у галузі безпеки та переходу до стандартів НАТО. “Союзницька гармонія” стала третьою операцією НАТО на території колишньої Югославської Республіки Македонія (1). Дві попередні -- операція “Основний урожай” (серпень -- вересень 2001 року) та операція “Янтарна лисиця” (вересень 2001 -- грудень 2002 року). Візит лорда Робертсона до Хорватії Під час візиту до Загребу 31 березня ц.р. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон підтвердив, що НАТО і надалі дотримуватиметься політики “відкритих дверей” та закликав Хорватію до продовження реформ у ключових галузях. Лорд Робертсон зустрівся з Президентом країни Стіпе Месичем, прем’єр-міністром Івіцей Рачаном та іншими міністрами. Він також виступив на спільному засіданні парламентських Комітетів з питань закордонних і внутрішніх справ та національної безпеки. Генеральний секретар НАТО високо оцінив успіх, якого країні вдалося досягти до цього часу, та закликав керівництво продовжувати реформи. Він, зокрема, зупинився на потребі досягнення подальшого успіху стосовно реструктуризації національних збройних сил. Він також зазначив, що Хорватія має забезпечити належний захист національних меншин, сприяти поверненню біженців та цілковито співпрацювати з Міжнародним трибуналом з питань злочинів у колишній Югославії. Хорватія є країною-партнером НАТО з 2000 року, а у травні минулого року приєдналася до програми НАТО “План дій щодо набуття членства”, спрямованої на надання допомоги країнам, які бажають вступити до Альянсу, щодо підготовки до майбутнього членства. НАТО надаватиме Азербайджану допомогу з тилових питань Азербайджан розпочав впровадження робочих механізмів взаємодії з НАТО з метою отримання допомоги стосовно очищення території від боєприпасів, що не вибухнули. 2 квітня ц.р. посол Азербайджану Мір-Гамза Ефендієв та Генеральний директор Агенції НАТО з питань постачання та забезпечення (НАМСА) пан Пітер Д. Маркі, який представляв Організацію НАТО з питань постачання та забезпечення (НАМСО), підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо виконання угоди про запровадження проекту у рамках Цільового фонду у галузі співпраці з тилових питань під егідою програми НАТО “Партнерство заради миру”. Цей Меморандум слугуватиме юридичною основою для підписання угоди про співпрацю між Азербайджаном та НАМСА про знешкодження боєприпасів, які не вибухнули, на території країни у рамках проекту Цільового фонду ПЗМ. Наприкінці 2002 року НАМСА розпочала співпрацювати з Азербайджанською агенцією з питань боротьби з мінами з метою розробки пропозицій щодо проекту, спрямованого на очищення території від боєприпасів, що не вибухнули. Роль провідної країни у рамках проведення цього проекту виконуватиме Туреччина. Ініціатива Цільового фонду у рамках ПЗМ була започаткована у вересні 2000 року з метою надання допомоги стосовно безпечного знищення арсеналів протипіхотних мін у країнах-партнерах, а у травні 2001 року рамки ініціативи були розширені і нині вона також охоплює проекти із безпечного знищення надлишкової стрілецької зброї та легкого озброєння. Загалом дана ініціатива забезпечує рамки та практичні механізми у галузі розробки проектів із демілітаризації, які фінансуються країнами -- членами НАТО на добровільній основі. Семінар з питань виявлення вибухівки в антитерористичній діяльності 19 -- 20 березня ц.р. у Москві проходив семінар на тему: “Виявлення вибухівки у рамках антитерористичних операцій”. У рамках заходу дослідники із країн Заходу та Сходу мали змогу обмінятися досвідом та дізнатися про різні підходи до проведення досліджень та здійснення планування з метою майбутнього вдосконалення методів проведення розслідувань у галузі виявлення парів та слідів вибухівки. Серед питань, що розглядалися під час заходу, були різні методи виявлення бомб, що застосовуються терористами, у порівнянні з методами знешкодження протипіхотних мін; виявлення слідів вибухівки із застосуванням службових собак; перевірка вантажів з метою виявлення слідів вибухівки; а також можливості застосування приладу “Електронний ніс” як детектору парів вибухівки. Семінар, був організований під керівництвом фахівців Федеральної служби безпеки Російської Федерації та Фраунхоферського хіміко-технологічного інституту, Німеччина, за сприяння Наукової програми НАТО. Семінар присвячений перспективам наукової співпраці в Україні Стан та перспективи розвитку наукових та дослідницьких мереж в Україні -- такою була основна тема семінару, що проводився за сприяння НАТО 3 та 4 квітня ц.р. в Київському Політехнічному інституті. Нещодавнє створення в Україні Національної дослідницької та освітянської мережі стало позитивною відправною точкою подальшого поглиблення співпраці між українськими науковими колективами, включаючи наукові осередки у невеликих містах та віддалених від центру регіонах, а також у плані інтеграції країни до всесвітніх дослідницьких мереж. Першорядною метою семінару, що мав назву: “Розвиток наукових та освітянських мереж в Україні: поточний стан та перспективи розвитку”, було вивчення проблем у галузі розвитку наукових та дослідницьких мереж, які мають бути розв’язані в Україні, а також стосовно потреби активізувати нинішні зусилля, спрямовані на втілення кінцевої мети України, що полягає у набутті членства в Європейському союзі та НАТО. Першим етапом на шляху до цієї мети має стати забезпечення постійного зв’язку із загальноєвропейською дослідницькою мережею “GEANT”. У рамках семінару відбулися кілька робочих засідань, під час яких висвітлювалися різноманітні питання, пов’язані з розвитком наукових та дослідницьких мереж в Україні. Першого дня учасники заходу переважно обговорювали ситуацію в Україні та правові аспекти, а також представили огляд перспектив розвитку наукових мереж держави. Другого дня учасники обговорили потребу безперервної фінансової підтримки та наповнення мереж (зокрема, стосовно організації заочного навчання, підтримання архівів та бібліотек), а також питання міжнародної співпраці. Проведення семінару стало можливим завдяки гранту, виділеному у рамках Наукової програми НАТО, та внескам Національного Технічного університету України, компанії “Укртелеком”, Програми розвитку ООН (UNDP) та CEENet. Туреччина визнає конституційну назву -- Республіка Македонія.