Підписання протоколів про приєднання 26 березня ц.р. представники 19 країн -- членів НАТО підписали протоколи про приєднання, які після ратифікації країнами Альянсу, нададуть змогу семи новим країнам вступити до НАТО. Протоколи про приєднання являють собою поправки до засновницького документу НАТО -- Північноатлантичного договору. Це відкриє шлях для вступу до Альянсу семи запрошених країн -- Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини та Словенії, які внаслідок цього стануть сторонами Договору та членами НАТО. Міністри закордонних справ запрошених країн взяли участь у спеціальному засіданні найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО, -- Північноатлантичної ради -- у штаб-квартирі НАТО, де відбулася церемонія підписання документів. Наступний крок до нової історії “За часів, коли ми маємо постійно пам’ятати, що не можна сприймати безпеку як належне, сьогоднішня церемонія стала вагомим та обнадійливим прикладом того, що ми твердо стоїмо на позиції захисту наших цінностей, що ми в змозі реально змінити історію -- як наших країн, так і євро-атлантичної спільноти, яку ми спільно розбудовуємо”, -- зазначив Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон. Тепер 19 країн -- членів НАТО ратифікують, ухвалять або затвердять протоколи відповідно до чинного національного законодавства та процедур. Після завершення процесу ратифікації, Генеральний секретар НАТО запропонує запрошеним країнам стати учасниками Північноатлантичного договору. Очікується, що цей процес буде цілком завершений до наступного саміту Альянсу, що проходитиме у травні 2004 року, коли ці країни зможуть вступити до НАТО. Реформи повинні продовжуватися Лорд Робертсон зауважив, що доки триватиме процес ратифікації, НАТО сподівається, що запрошені країни продовжуватимуть втілювати реформи, щоб гарантувати свій значущий внесок у ролі майбутніх членів Альянсу. Усі сім країн уклали та надали НАТО розклад завершення необхідних реформ, які вони продовжуватимуть втілювати у життя. Ці сім країн були запрошені вступити до НАТО під час Празького саміту, який проходив у листопаді 2002 року. З грудня 2002 до березня 2003 року тривали переговори між НАТО та окремими запрошеними країнами щодо приєднання з метою обговорення та офіційного підтвердження зацікавленості, готовності та здатності цих країн виконувати політичні, правові та військові обов’язки та зобов’язання, які випливають із членства в Альянсі. Візит Президента Таджикистану до штаб-квартири НАТО 25 березня ц.р. під час свого першого візиту до штаб-квартири НАТО Президент Таджикистану Емомалі Рахманов закликав до пожвавлення співпраці між його країною та Альянсом. Президент Рахманов обговорив з Генеральним секретарем НАТО лордом Робертсоном конкретні пропозиції щодо майбутнього співробітництва поряд з іншими ключовими питаннями, що впливають на стан безпеки країн Середньої Азії. Він зупинився на питанні боротьби з контрабандою наркотиків -- однієї з найсерйозніших загроз для Таджикистану та галузі, у якій країна шукає допомоги з боку міжнародних організацій, таких як НАТО. Він також запропонував залучити Афганістан до партнерських програм НАТО подібних до чинної ініціативи “Партнерство заради мир” як засобу зміцнення безпеки у Середній Азії. Співпраця між НАТО та Таджикистаном суттєво поглибилася у лютому 2002 року, коли країна стала учасницею програми Альянсу “Партнерство заради миру”. Заплановано, що Таджикистан візьме участь у навчаннях під проводом НАТО з питань реагування на цивільні надзвичайні стани, які проходитимуть у Ферганській долині у квітні цього року. Країна також є учасницею проекту НАТО “Віртуальний шовковий шлях”, який має на меті забезпечити супутниковий доступ до мережі Інтернет для наукових та освітянських колективів у країнах Середньої Азії та Кавказу. Очікується, що влітку цього року лорд Робертсон відвідає Таджикистан та інші партнерські країни у Середній Азії. Візит лорда Робертсона до Естонії Візитом Генерального секретаря НАТО лорда Робертсона до Естонії 24 березня ц.р. завершилася програма відвідання країн, яким було запропоновано вступити до Альянсу. Генеральний секретар Альянсу зустрівся з Президентом Естонії паном Арнольдом Рюйтелем, прем’єр-міністром паном Сіймом Калласом та міністрами закордонних справ та оборони. Він також виступив перед Естонською Асоціацією Атлантичного договору. Лорд Робертсон привітав Естонію з отриманим запрошення вступити до НАТО. Втім він закликав уряд продовжувати ключові реформи. Він зазначив, що Естонія, подібно до інших запрошених країн, має подвійне завдання: по-перше, дотримуватися курсу політичних та військових реформ і, по-друге, бути готовою “ускочити на потяг, що рухається”, оскільки НАТО швидко трансформується. “Альянс, до якого країна готується вступити наступного року, буде не лише більш чисельним. З багатьох аспектів це буде інша організація”, -- сказав він. “Цей оновлений альянс буде готовим реагувати на основні загрози, що виникли у галузі безпеки у ХХІ столітті -- тероризм та поширення зброї масового знищення”. Генеральний секретар зупинився, зокрема, на потребі включення національних меншин Естонії у суспільне життя, економічну діяльність та процеси ухвалення політичних рішень, а також продовження трансформацій у військовому секторі. У зв’язку з цим Генеральний секретар привітав намір уряду підтримувати оборонний бюджет на рівні 2% ВВП країни та продовжувати реформу збройних сил. Очікується, що Естонія вступить до НАТО до травня 2004 року. Серед інших запрошених країн -- Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія. Остаточно узгоджено Цільовий план України на 2003 рік Після завершення внутрішніх процедур затвердження 24 березня ц.р. був оприлюднений Цільовий план у рамках Плану дій Україна -- НАТО на 2003 рік. У Цільовому плані визначені конкретні внутрішні заходи, які запроваджуватимуться Україною, та спільні заходи Україна -- НАТО, які спрямовані на забезпечення виконання цілей, окреслених Планом дій Україна -- НАТО. План дій Україна -- НАТО був ухвалений у рамках засідання Комісії Україна -- НАТО (КУН) на рівні міністрів закордонних справ 22 листопада 2002 року у Празі. У Плані дій Україна -- НАТО вироблені рамки для поглиблення консультацій та співпраці з політичних, економічних, військових та оборонних питань. Ґрунтуючись на положеннях Хартії про Особливе партнерство від 1997 року, яка залишається основним документом, що регламентує розвиток відносин між сторонами, цей документ має на меті чітко визначити стратегічну ціль та пріоритети України на шляху до проголошеного державою наміру цілком інтегруватися до євро-атлантичних структур безпеки, а також розвинути стратегічні механізми втілення в життя поточної та майбутньої співпраці між Україною та НАТО. У ньому викладені спільно узгоджені принципи та цілі, що охоплюють політичні та економічні питання, інформаційні аспекти, військові питання, питання безпеки та оборони, захисту та гарантування безпеки інформації, а також правові аспекти. Двічі на рік відбуватимуться підсумкові засідання, а щорічно укладатиметься звіт щодо успіху стосовно виконання документу. Це має надати змогу членам КУН оцінювати процес виконання Плану дій та досягнення цілей, визначених у документі. Цей процес передбачатиме контроль виконання як спільних заходів Україна -- НАТО, так і внутрішніх заходів України у рамках щорічного Цільового плану. Сім запрошених країн беруть участь у засіданні Комітету з питань командування, управління та консультацій Для ліпшого ознайомлення семи запрошених країн з аспектами вступу, що пов’язані із процедурами командування, управління та консультацій (КУК) та надання їм допомоги стосовно підготовки до вступу, Комітет з питань КУК запросив їхніх представників взяти участь у засіданні, яке відбулося 14 березня ц.р. Помічник Генерального секретаря НАТО з питань оборонного забезпечення пан Роберт Белл запросив послів цих країн направити експертів з даної тематики для участі у засіданні Комітету. Один з основних висновків, зроблених у ході попередньої хвилі розширення, полягає у тому, що функції КУК є вирішальним елементом процесу інтеграції, адже вони суттєво полегшують участь у багатьох різних видах діяльності НАТО. Як такий, Комітет НАТО з питань КУК визнав, що Організація КУК НАТО має сприяти та полегшувати підготовчу роботу запрошених країн у цій галузі. На порядку денному конференції був огляд Організації КУК НАТО, зокрема Агенції НАТО з питань КУК та Агенції НАТО з питань використання та забезпечення інформаційних та комунікаційних систем, їхньої діяльності, ролі та обов’язків у плані забезпечення потенціалу НАТО та країн -- членів Альянсу у галузі командування, управління та консультацій. До того ж було надано інформацію щодо досвіду, набутого у ході попередніх раундів розширення Альянсу, стосовно власне процесу запровадження та найперших заходів у галузі комунікаційних та інформаційних систем НАТО у контексті розширення. Під час інших брифінгів вивчалися питання, пов’язані із захистом інформації, діяльністю Комітету з питань планування у галузі цивільних комунікацій та проектом, спрямованим на об’єднання систем електронної пошти штаб-квартири НАТО та національних делегацій запрошених країн. Аудиторія виявила значну зацікавленість у різноманітних брифінгах, що насамперед торкалися практичних та найактуальніших питань, які запрошені країни мають вирішити протягом кількох наступних місяців. Цей захід також у значній мірі сприяв започаткуванню контактів між представниками запрошених країн, структурами НАТО та представниками країн -- членів Альянсу з питань командування, управління та консультацій та споріднених галузей. “Круглий стіл” з питань запобігання та мінімізації наслідків суспільного безладдя Нові загрози та проблеми сучасного суспільства, такі як безпека харчового ланцюгу, злочини проти довкілля, поширення та обмін інформацією щодо ризиків та позиція окремих країн стосовно структур реагування та поточних загроз, а також шляхи визначення галузей, що становлять спільну зацікавленість для майбутньої діяльності -- такі питання обговорювалися під час “круглого столу”, що проходив у штаб-квартирі НАТО 20 березня ц.р. Це був перший “круглий стіл”, який проводився під егідою Ради євро-атлантичного партнерства (РЄАП) стосовно запобігання та мінімізації наслідків суспільного безладдя. Захід, у якому взяли участь 78 фахівців та високопосадовців з 34 країн -- членів НАТО та країн-партнерів, був організований Комітетом НАТО з проблем сучасного суспільства (КПСС). У ньому також взяли участь представники Продовольчої та сільськогосподарської організації і Європейського союзу. Цей захід забезпечив форум для обговорення думок та обміну інформацією у галузі протистояння новим загрозам безпеці за участі представників країн -- членів НАТО та країн-партнерів та мав на меті стимулювати спільні зусилля та сприяти виробленню колективної позиції з цих питань. З метою кращого усвідомлення конкретної теми, як безпека продовольчого ланцюгу, представники національних делегацій ухвалили рішення започаткувати відповідний пілотний проект під егідою Комітету з проблем сучасного суспільства, щоб надалі вивчати можливості спільної діяльності з питань довкілля у рамках КПСС. Навчання “Кооператив ягуар -- 2003” Майже 500 військовослужбовців з дев’яти країн -- членів НАТО та восьми країн-партнерів нині беруть участь у командно-штабних навчаннях “Кооператив ягуар -- 2003”, що тривають у Данії з 24 березня до 4 квітня ц.р. Ці об’єднані навчання з питань реагування на кризові ситуації, що проводяться під проводом НАТО, мають на меті вдосконалити оперативну сумісність між штабами та підрозділами різних країн. Вони проходять на двох рівнях: оперативному та тактичному та охоплюють кілька різних аспектів. Це, зокрема, оперативне та кризове планування, сприяння проведенню гуманітарних операцій, забезпечення витривалості сил та гарантування захисту військовослужбовців, а також виявлення цілей та інформаційна боротьба. Навчання відбуваються на авіабазі Каруп і проходять під командуванням Об’єднаного штаба “Північний схід”, очолюваного генерал-лейтенантом Яном Шарлінгом.