Угода між Росією та НАТО у галузі пошуково-рятувальних операцій на морі Росія та НАТО підписали історичну угоду стосовно надання взаємної допомоги щодо проведення морських пошуково-рятувальних операцій екіпажів підводних човнів. Угоду підписали Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон та Міністр оборони Російської Федерації Сергій Іванов 8 лютого ц.р. у рамках Мюнхенської конференції з питань політики у галузі безпеки. У документі зазначається, що Росія та НАТО співпрацюватимуть з метою стандартизації процедур проведення пошуково-рятувальних операцій, взаємодіятимуть стосовно розробки необхідного обладнання, здійснюватимуть обмін відповідною інформацією та проводитимуть спільні навчання. Співпраця “Пошуково-рятувальні операції підводних човнів є одним із прекрасних прикладів справжнього значення нашого партнерства”,-- заявив лорд Робертсон під час церемонії підписання документу. Міністр оборони Сергій Іванов висловив упевненість, що ця угода буде далеко не останньою. Угоду було розроблено під егідою Ради Росія -- НАТО, створеної у травні 2002 року з метою забезпечення форуму, у рамках якого 19 країн -- членів НАТО та Росія мають змогу визначати та втілювати у життя можливості спільних заходів на засадах рівноправного партнерства у форматі “двадцятки”. Після того, як у серпні 2000 року затонула російська субмарина “Курськ”, представники Росії та НАТО тісно співпрацювали з метою розвитку та розширення співпраці у галузі рятування екіпажів підводних човнів. Російські офіцери брали участь у навчаннях країн НАТО та за програмою “Партнерство заради миру”, семінарах та засіданнях робочих груп. Укладання рамкового документу щодо рятування екіпажів підводних човнів стало важливим етапом щодо подальшого розвитку співпраці з гуманітарних питань. Хронологія консультацій щодо оборонних заходів для Туреччини 12 лютого 2003 року О 9:45 відбулося засідання Північноатлантичної ради НАТО, під час якого розглядалася нова пропозиція Генерального секретаря НАТО лорда Робертсона. На прес-конференції Речник НАТО Ів Бродьор висловив спільну позицію щодо необхідності проведення подальших консультацій; пропозиція насамперед стосується оборонних потреб Туреччини. Консультації між країнами -- членами НАТО з цього питання триватимуть, і, можливо, пізніше будуть проведені додаткові засідання Ради НАТО. 11 лютого 2003 року З 18:00 до 18:20 тривало засідання Північноатлантичної ради. На прес-конференції Речник НАТО Ів Бродьор зазначив, що обговорення цього питання залишаються відкритими. Пізніше ввечері представники країн -- членів Альянсу провели неформальні дискусії з цього приводу; Було вирішено, що 12 лютого о 9:45 за брюссельським часом буде знову проведене засідання Ради. 10 лютого 2003 року Вранці -- Три країни НАТО порушують “процедуру нерозголошення”, і консультації відновлюються; Вранці -- Туреччина вводить в дію статтю 4 Північноатлантичного договору. У Статті 4 закріплено, що країни -- члени НАТО проводитимуть спільні консультації у разі, якщо одна з них вбачатиме загрозу своїй територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці; Консультації тривають; По обіді -- Обговорення продовжуються; Представники країн -- членів НАТО заслухали презентацію Головуючого Військового комітету НАТО генерала Гаральда Куята стосовно характеру загрози безпеці Туреччини; Консультації тривають. 10 лютого 2003 року Відбулось засідання найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО -- Північноатлантичної ради, під час якого розглядалася пропозиція Сполучених Штатів Америки доручити військовому керівництву Альянсу розпочати підготовку до заходів стримування та зміцнення оборони Туреччини у зв’язку із потенційною загрозою безпеці цієї країни; Члени Ради не змогли дійти згоди з цього питання, але до запропонованих рішень була застосована “процедура нерозголошення” до понеділка, 10 лютого ц.р. “Процедура нерозголошення” означає, що у разі, якщо жодна з країн не проголосує проти запропонованого рішення до визначеної дати, рішення автоматично ухвалюється. Така процедура часто застосовується у процесі ухвалення рішень НАТО. Докладнішу інформацію англійською мовою можна знайти на веб-сторінці НАТО Візит Прем’єр-міністра Словенії до штаб-квартири НАТО 10 лютого ц.р. Прем’єр-міністр Словенії пан Антон Роп відвідав штаб-квартиру НАТО, щоб провести переговори з Генеральним секретарем НАТО лордом Робертсоном. Словенія є однією із семи країн, які нині проводять переговори щодо вступу до НАТО. Очікується, що країна вступить до НАТО не пізніше наступного саміту Альянсу у травні 2004 року. Очікується також вступ інших запрошених країн, а саме: Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Словаччини. Виступаючи на прес-конференції, лорд Робертсон привітав рішення уряду Словенії збільшити оборонні видатки та здійснювати вдосконалення оборонного потенціалу. Він також наголосив, що майбутній референдум стосовно вступу країни до НАТО, який заплановано провести 23 березня ц.р., стане визначною подією. “Через кілька тижнів народ Словенії матиме змогу висловити свою думку стосовно рішення уряду подати заявку щодо вступу до НАТО, і я сподіваюсь, що це рішення буде виваженим та зрілим, а я переконаний, що саме такі риси властиві словенському народу”, -- зазначив лорд Робертсон. “Це велике голосування, важливе голосування, але й членство в такій організації, як НАТО -- це важливий крок”. Зимова академія -- 2003 Цього року Зимову академію НАТО присвячено такій темі: "НАТО та нові системи безпеки в Європі”. У ході заходу порушуватимуться історичні, військові, економічні та політичні аспекти цього питання. Захід, який проводиться у Москві з 10 до 21 лютого ц.р., надасть змогу провідним фахівцям у галузі безпеки та випускникам вищих навчальних закладів з регіонів Росії, Казахстану, Таджикистану, Узбекистану та країн Балтії, України, Молдови та Грузії ґрунтовно проаналізувати ці питання та обмінятися інформацією. Зимову академію організовує Інститут наукової інформації суспільних наук Російської Академії Наук. У рамках заходу, що організовується регулярно вже протягом п’яти років, проводитимуться лекції та семінари. Протягом попередніх п’яти років розглядалися такі теми: взаємовідносини між Росією, НАТО та ЄС (у 2002 році), трансатлантичні відносини у рамках НАТО (у 2001 році), відносини між НАТО, Росією та країнами Центральної та Східної Європи після завершення холодної війни (у 2000 році) та еволюція НАТО у період після 1949 року (у 1999 році). Росія і НАТО після Римського саміту 7-8 лютого ц.р. у Санкт-Петербурзі проводилася третя щорічна конференція, у якій взяли участь чільні представники переважно з країн Східної та Північної Європи та Північної Америки. Конференція мала на меті проаналізувати роль НАТО та Росії в антитерористичних операціях та обговорити співпрацю між країнами -- членами НАТО та Росією під егідою Ради Росія -- НАТО у форматі “двадцятки”, яку було започатковано на Римському саміті у травні 2002 року. Конференція під назвою: “Росія та НАТО після Римського саміту: Перспективи партнерства” була організована Державним університетом Санкт-Петербургу за сприяння Консульства США та НАТО. Під час заходу обговорювалося значення домовленостей, досягнутих у Римі, а також рішення, ухвалені під час Празького саміту НАТО у листопаді 2002 року, зокрема, рішення стосовно майбутнього розширення та його наслідки. Учасники заходу також обговорили розвиток сил швидкого реагування НАТО та ЄС та окремі галузі співробітництва між НАТО та Росією, зокрема, боротьбу з тероризмом, миротворчі місії та контроль над ядерною зброєю. На завершення був проведений круглий стіл щодо перспектив розвитку відносин між НАТО та Росією. У заході взяли участь близько 120 представників дипломатичних, наукових та парламентських кіл, а також військовослужбовців, громадських діячів та журналістів. Замість Союзної Республіки Югославія утворюється держава Сербії та Чорногорії У вівторок 4 лютого 2003 року Парламент Союзної Республіки Югославії ухвалив рішення стосовно утворення замість Союзної Республіки Югославії нової держави Сербії та Чорногорії. Нова держава складатиметься з двох республік, причому район Косова належатиме до юрисдикції Сербської Республіки під управлінням НАТО та ООН.