Header
Updated: 19-Dec-2002 16-22 грудня 2002 року

 
Новорічне звернення Генерального секретаря НАТО лорда Робертсона

2002 рік став доленосним для НАТО. Цього року Альянс трансформувався, щоб забезпечити свою здатність долати абсолютно нові ризики та виклики у галузі безпеки, що постали у ХХІ столітті. Цього року сім нових країн отримали запрошення вступити до НАТО, Альянс започаткував нові партнерські відносини з Росією та заохочував розвиток тіснішої співпраці з усіма країнами-партнерами. До того ж цього року непохитна відданість НАТО справі гарантування миру, стабільності та співпраці на Балканах почала приносити перші конкретні результати.

Наприкінці листопада цього року у Празі глави держав та урядів країн – членів НАТО ухвалили далекосяжні рішення, які стосуються усіх цих галузей, та чітко окреслили курс НАТО на майбутнє. Внаслідок нашого Празького саміту утвориться такий Альянс, який відповідатиме вимогам нового, надто непростого сучасного середовища у галузі безпеки. Особливої уваги буде приділено поліпшенню його здатності протистояти таким загрозам, як тероризм та поширення зброї масового знищення. Цей оновлений Альянс буде центром євро-атлантичної спільноти націй, які активно та динамічно розвиваються і які об’єднані цінностями та принципами, що поділяються ними усіма, створюючи основу для дедалі тіснішої співпраці. Альянс залишатимешся ланкою між країнами Європи та Північної Америки, які зберігатимуть свою відданість спільній справі, що полягає у зміцненні та поширенні миру і стабільності на увесь євро-атлантичний простір, і які підтримуватимуть на належному рівні свою здатність протистояти викликам та загрозам у галузі безпеки, звідки б вони не походили.

Усе це сповнює мене неабиякою гордістю та впевненістю. Напередодні Нового року, у якому НАТО відсвяткує 54-ту річницю свого заснування, я переконаний, що наш союз є міцним та доречним, як ніколи. Він залишається головним інструментом розв’язання поточних та майбутніх загроз безпеці наших країн. У новому столітті НАТО продовжуватиме відігравати провідну роль у плані поширення миру, безпеки, демократії та терпимості.

НАТО та ЄС ухвалили рамкові домовленості щодо подальшої співпраці

Спільна декларація Європейського союзу та НАТО, яку було ухвалено 16 грудня ц.р., відкрила шлях до більш тісного політичного та військового співробітництва між двома організаціями.

Цей важливий документ -- Декларація щодо Європейської політики у галузі безпеки та оборони (ЄПБО) -- регламентує співпрацю між вдома організаціями у таких галузях, як врегулювання криз та запобігання конфліктам. У документі викладені політичні принципи співпраці між НАТО та ЄС та визначені механізми надання Європейському союзу гарантованого доступу до механізмів планування, які застосовуються в НАТО, та потенціалу тилового забезпечення НАТО у ході військових операцій під проводом ЄС.

НАТО та ЄС раніше вже успішно співпрацювали у галузі врегулювання криз. Найбільш помітним прикладом такої співпраці була взаємодія двох організацій на території колишньої Югославської Республіки Македонія (1), проте до цього часу не існувало офіційної основи для запровадження такої співпраці.

“Стоячи тут, я неодноразово заявляв, що співпраця між НАТО та ЄС є практичною, проте вона потребує формальної основи”, -- сказав лорд Робертсон під час прес-конференції. “Сьогоднішня декларація та робота, яку було завершено у ці вихідні, змінили ситуацію. Віднині ми співпрацюватимемо і на практиці, і в теорії”.

Невійськова співпраця між Україною та НАТО

17 грудня у Києві відбувся семінар на тему: "Україна – НАТО: невійськова співпраця". Захід був організований українською громадською організацією "Європейський центр технологічної безпеки" за сприяння Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Центра інформації та документації НАТО в Україні.

Захід був присвячений питанням невійськової співпраці та проводився на ознаменування п’ятиріччя підписання Меморандуму про Взаєморозуміння між Україною та НАТО, який був укладений Комітетом НАТО з питань планування на
випадок надзвичайних станів цивільного характеру та Міністерством з надзвичайних ситуацій України у грудні 1997 року. У ході обговорень учасники заходу торкнулися таких тем, як запровадження поточних заходів у галузі планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру,
перспективи розвитку співпраці у цій галузі, готовність до повеней та ліквідація їх наслідків в українському Закарпатті, співпраця у прикордонних регіонах, наукове та економічне партнерство, а також співробітництво у галузі інформації та телекомунікацій.

У заході взяли участь українські урядовці, науковці та представники дослідницьких установ, а також посадовці зі штаб-квартири НАТО.

  1. Туреччина визнає конституційну назву – Республіка Македонія.