Військовий сектор змінюється, щоб перебрати на себе функцію боротьби з тероризмом Створення мобільних, добре підготованих та оснащених за останнім словом техніки військових сил має вирішальне значення у галузі боротьби з тероризмом. Такою була одна з основних тез під час виступу Генерального секретаря НАТО лорда Робертсона, який взяв участь у московській конференції на найвищому рівні. Конференція за участі представників Росії та НАТО була присвячена ролі військових у галузі боротьби з тероризмом і проходила 9 грудня ц.р. у Міністерстві оборони Російської Федерації. У заході взяли участь чільні цивільні та військові представники, політики та науковці з Російської Федерації та країн - членів НАТО. Під час заходу обговорювалося питання вироблення військової стратегії у галузі боротьби з міжнародним тероризмом. Це була друга подібна конференція за участі представників Росії та НАТО, присвячена темі боротьби з тероризмом. Перший захід відбувся цього року у Римі. У рамках конференції в Москві порушувалися, зокрема, такі питання: концепції та роль військових сил, врегулювання криз та ліквідація їх наслідків, вдосконалення оборонного потенціалу, проведення навчань та тренувань. Нові сили для нових завдань Як зазначив Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон у промові на відкритті заходу, військові сили мають відігравати провідну роль щодо боротьби з тероризмом, проте, щоб бути здатними ефективно виконувати цю функцію, вони мають зазнати основоположних змін та суттєвої модернізації. “Військові сили вчорашнього дня – це величезні арсенали бойових танків, сталі штаби та негнучкий особовий склад. У них не лише немає користі у плані подолання сучасних загроз, але вони також ж відбирають і без того обмежені ресурси, перешкоджаючи їх виділенню на нагальні потреби у галузі модернізації”, -- сказав Генеральний секретар НАТО. Вагоме значення партнерства Боротьба з тероризмом є однією з найсуттєвіших галузей партнерських стосунків між Росією та НАТО та одним із пріоритетних питань на порядку денному діяльності Ради Росія -- НАТО (РРН), яку було започатковано у травні цього року з метою визначення та втілення в життя можливостей спільних заходів у форматі “двадцятки”. “Нарешті настали часи, коли Росія та країни-члени НАТО забули про колишні взаємні підозри та застарілі стереотипи й готові всерйоз об’єднати свої зусилля”, -- зазначив Генеральний секретар. У рамках свого дводенного візиту до Москви Генеральний секретар зустрівся з Президентом Російської Федерації Володимиром Путіним, міністром закордонних справ Росії Ігорем Івановим та міністром оборони Сергієм Івановим. Дискусії переважно точилися навколо питань боротьби з тероризмом, здобутків діяльності Ради Росія -- НАТО та підсумків Празького саміту. Лорд Робертсон також виступив перед представниками російських та міжнародних бізнесових кіл. НАТО надасть підтримку третім Міжнародним силам стабілізації в Афганістані 27 листопада ц.р. у штабі Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, який розташовано у Монсі (Бельгія), відбулася конференція, яку було присвячено формуванню підрозділів, що мають увійти до складу третіх Міжнародних сил стабілізації в Афганістані (МССА). Конференція з питань планування сил, спрямована на надання допомоги країнам, які висловили готовність перебрати на себе управління військовою операцією згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН, яка проходитиме не під проводом НАТО, відбулася у штабі ВГК ОЗС НАТО у Європі вперше. 17 жовтня 2002 року на прохання Німеччини та Нідерландів, які готуються на початку наступного року перебрати на себе обов’язки щодо командування операціями МССА, Північноатлантична рада НАТО ухвалила рішення щодо надання цим двом країнам усілякої підтримки. У своєму зверненні до НАТО Німеччина та Нідерланди, зокрема, просили про допомогу з таких питань, як формування підрозділів, розвідка, координація та обмін інформацією, а також засоби зв’язку. Це запит був переданий лорду Робертсону у листі від 6 листопада 2002 року, у якому Німеччина та Нідерланди висловили обопільну готовність перебрати на себе обов’язки щодо управління МССА 3 у Кабулі (Афганістан), де вони мають розгорнути німецько-нідерландський корпус. Керівництво МССА 2 здійснювала Туреччина. Метою конференції було надати змогу зацікавленим країнам висунути пропозиції щодо їхніх потенційних внесків та обговорити значні недоліки, які були мають бути виправлені з метою поліпшення потенціалу у майбутньому. У конференції взяли участь майже 50 представників з країн НАТО та країн-учасниць програми “Партнерство заради миру”, а також фахові співробітники зі штабу ВГК ОЗС НАТО у Європі. Коли будуть остаточно узгоджені процедури формування сил та підготовчі заходи, 11 та 12 грудня ц.р. у Потсдамі (Німеччина) заплановано провести подальшу конференцію для країн, що надаватимуть війська до складу МССА 3, під головуванням Оперативного командування Бундесверу -- Федеральних Збройних сил Німеччини. Візит Президента Алжиру до штаб-квартири НАТО 10 грудня ц.р. Президент Алжира Абдельазіз Бутефліка відвідав штаб-квартиру НАТО, щоб провести переговори з Генеральним секретарем НАТО лордом Робертсоном. Президент Бутефліка був поінформований Генеральним секретарем щодо підсумків Празького саміту НАТО, який проходив 21 та 22 листопада ц.р. Під час саміту глави держав та урядів країн -- членів НАТО ухвалили рішення щодо подальшого поглиблення політичного та практичного вимірів ініціативи Середземноморського діалогу НАТО. Було, зокрема, вирішено, що в окремих галузях співробітництво має бути поглиблене. Це, зокрема, питання, пов’язані із боротьбою з тероризмом. З цією метою будуть розроблені Індивідуальні програми співпраці для кожної з країн -- учасниць Середземноморського діалогу. Генеральний секретар НАТО та Президент Бутефліка також обговорили ситуацію на Близькому Сході та в Іраку. Алжир є однією з семи країн, які беруть участі у Ініціативі Середземноморського діалогу НАТО. Інші шість учасників: Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Мавританія, Марокко та Туніс. Це був вже другий візит Президента Алжиру до штаб-квартири НАТО протягом поточного року. Начальники оборонних штабів втілюють у життя Празькі рішення Під час цьогорічних осінніх засідань у Брюсселі начальники оборонних штабів зосередили увагу на рішеннях, ухвалених главами держав та урядів у ході Празького саміту, який проходив 21 та 22 листопада 2002 року. Засідання найвищого військового органу НАТО -- Військового Комітету проходили у різних форматах 3 та 4 грудня ц.р. Учасники зустрічей обговорювали майбутні заходи, які мають бути втілені відповідно до празьких рішень. Це, за словами Головуючого Військового комітету НАТО генерала Гаральда Куята, символізує початок нової ери. Перше засідання Ради Росія -- НАТО на рівні начальників оборонних штабів збіглося з цим історичним моментом. Учасники засідання обговорили перебіг запровадження Військового робочого плану та перспективи подальшого розвитку практичного співробітництва між сторонами у військовій галузі. Під час зустрічі з начальником Генерального штаба Росії генералом Анатолієм Квашніним Головуючий Військового комітету НАТО висловив високу оцінку значного успіху, якого досягла Росія у галузі практичного співробітництва з того часу, як у травні поточного року була підписана Римська декларація. Він наголосив, що імпульс, якого набули відносини Росія -- НАТО, має бути збережений та висловив сподівання, що сторони зможуть досягти конкретних результатів у таких галузях, як, наприклад, проведення тренувань та навчань, пошуково-рятувальні операції на морі, а також розробка експериментальної оперативної концепції взаємодії у сфері тактичної протиракетної оборони щодо захисту сил під час операцій з реагування на кризи. Начальники штабів також обмінялися думками стосовно військових аспектів актуальних питань безпеки у євро-атлантичному регіоні. Дана зустріч була надзвичайно плідною і сприяла набуттю усіма учасникам кращого розуміння позицій кожної із сторін та слугувала каталізатором їх подальшого наближення. Під час зустрічі з начальником Генерального штаба Збройних сил України генерал-полковником Затинайком начальники оборонних штабів країн -- членів НАТО виголосили свою підтримку Робочого плану, який був розроблений, ґрунтуючись на положеннях ухваленого у Празі Плану дій Україна -- НАТО. Генерал Куят охарактеризував новий План дій як “честолюбний та вимогливий документ”. “Нові зобов’язання, які взяла на себе Україна, піднесуть відносини НАТО з цією країною якісно новий рівень. Втім, це не станеться саме по собі. Начальники оборонних штабів країн НАТО запевнили Україну у своїй підтримці, однак Україна має бути готовою взяти ініціативу у свої руки та нести пов’язаний з нею тягар”. На думку усіх начальників оборонних штабів країн -- членів НАТО, слід надати пріоритетного значення запровадженню оборонної реформи в Україні та намагатися досягти цілковитої оперативної сумісності між військовими підрозділами України та інших країн, що беруть участь у заходах за програмою “Партнерство заради миру”. Це буде корисним для створення у майбутньому нових багатонаціональних контингентів із залученням українських структурних підрозділів для участі в операціях з підтримки миру під проводом НАТО. Учасники засідання також закликали генерал-полковника Затинайка продовжувати у майбутньому практику проведення на території України навчань за програмою ПЗМ та у дусі ПЗМ. У рамках засідання Військового комітету євро-атлантичного партнерства (ВКЄАП) начальники оборонних штабів обмінялися інформацією щодо поточного стану операцій на Балканах та заходів НАТО у галузі боротьби з тероризмом. Вони також обговорили Робочий план ВКЄАП на перше півріччя 2003 року. Генерал Куят зазначив, що, з огляду на зміни у ситуації в галузі безпеки, глави держав та урядів країн -- членів НАТО зобов’язалися активізувати співпрацю з країнами-партнерами. Це, зокрема, передбачатиме розробку практичних механізмів таких, як Індивідуальні плани дій з метою забезпечення всеохоплюючого та розробленого з урахуванням індивідуальних потреб підходу стосовно співпраці з окремими країнами-партнерами. До того ж ці Плани дій будуть присвячені практичним заходам та конкретним питанням, як, наприклад, План партнерських дій щодо боротьби з тероризмом, у якому наголошується на важливому значенні, якого НАТО надає розвиткові відносин з країнами-партнерами. Завершальним заходом цих дводенних зустрічей стало засідання дев’ятнадцяти країн -- членів НАТО, у рамках якого начальники оборонних штабів розпочали роботу над запровадженням в життя празьких рішень глав держав та урядів. Щодо майбутньої реформи командної структури НАТО, були вироблені подальші настанови з метою остаточного узгодження її майбутніх характеристик, як-то географічне розташування штабів та інших підрозділів командної структури, маючи на меті забезпечити ухвалення остаточного рішення міністрами оборони до червня 2003 року. Генерал Куят заявив, що було досягнуто успіху стосовно розробки та проведення сертифікації системи штабів ступінчастої готовності, які мають стати частиною нової структури сил. Що стосується Празького зобов’язання щодо поліпшення оборонного потенціалу, було особливо наголошено на важливості цілковитого втілення цього зобов’язання у життя. Начальники оборонних штабів також окремо обговорили роботу, яку має бути здійснено з метою підготовки до створення Сил НАТО швидкого реагування, та окреслили конкретні питання, пов’язані із подальшою розробкою військових концепцій операцій із залученням Сил швидкого реагування. Очікується, що на початку наступного року обговорення цього питання відновляться.