Нове НАТО: нові члени, вдосконалений потенціал, міцніші партнерські стосунки У ході Празького саміту глави держав та урядів країн -- членів НАТО відкрили нову сторінку в історії Альянсу, запросивши сім нових країн розпочати переговори щодо вступу, а також зобов’язавшись забезпечити НАТО належним потенціалом для протистояння загрозам у галузі безпеки, що постали у ХХІ столітті. Дводенний “саміт трансформації”, що проходив з 21 до 22 листопада ц.р., завершився ухваленням далекоглядних рішень щодо майбутньої ролі та завдань Альянсу. Це, зокрема, ухвалення таких кроків, як створення найсучасніших Сил НАТО швидкого реагування (СШР), зобов’язання надалі зміцнювати оборонний потенціал та спільна заява щодо Іраку. “Це не звичайна справа, а виникнення нового та сучаснішого НАТО, що відповідатиме вимогам нового сторіччя”, -- заявив Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон. Нові члени Глави держав та урядів країн -- членів НАТО запросили сім наступних нових країн розпочати переговори щодо вступу до Альянсу: Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину та Словенію. Очікується, що ці країни стануть членами Альянсу у 2004 році. Новий потенціал для протистояння новим загрозам Лідери країн -- членів Альянсу ухвалили низку заходів, спрямованих на забезпечення Альянсу необхідними інструментами для протистояння “новим серйозним загрозам та глибинним викликам у галузі безпеки у ХХІ столітті”: Сили НАТО швидкого реагування -- передові у технологічному відношенні, гнучкі, здатні до здійснення розгортань, оперативно сумісні та витривалі сили, до яких входитимуть сухопутні, військово-морські та військово-повітряні підрозділи, спроможні швидко переміщуватися у будь-який район, де в них виникає потреба; Раціоналізація структури військового командування -- буде здійснено реструктуризацію командної структури НАТО, щоб зробити її менш чисельною, більш ефективною, та здатною до розгортань з метою досягнення відповідності оперативним вимогам з усього спектра завдань Альянсу. Буде створено два стратегічних командування: оперативне -- Стратегічне командування операціями (у Європі) та функціональне -- Стратегічне командування з питань трансформації (у США). Празьке зобов’язання щодо потенціалу -- окремі країни -- члени Альянсу взяли на себе чітке та конкретне політичне зобов’язання щодо вдосконалення оборонного потенціалу у галузях, що мають ключове значення для проведення сучасних операцій, а саме: стратегічні повітряні й морські перевезення та наземне спостереження з повітря; Захист від нових загроз -- було досягнуто домовленість щодо військової концепції захисту від тероризму та ухвалено п’ять ініціатив у галузі захисту від ядерної, хімічної та біологічної зброї. Ухвалення цих ініціатив має сприяти поліпшенню спроможності Альянсу протистояти загрозі поширення зброї масового знищення. Глави держав та урядів країн -- членів НАТО також наголосили на необхідності поліпшення здатності НАТО боротися з комп’ютерним тероризмом та вирішили започаткувати аналіз технічних можливостей у галузі протиракетної оборони. Спільна позиція щодо Іраку Стосовно Іраку країни-члени Альянсу заявили, що вони “об’єднані рішучістю вжити ефективних заходів з метою гарантування та сприяння втіленню зусиль ООН, спрямованих на цілковите та беззастережне виконання Іраком вимог резолюції Ради Безпеки ООН № 1441”. Міцніші партнерські стосунки Одним із аспектів трансформації Альянсу є подальше поглиблення співробітництва з країнами-партнерами. Рада євро-атлантичного партнерства (РЄАП), засідання якої відбулося у Празі на рівні глав держав та урядів, ухвалила низку заходів, націлених на поглиблення партнерських стосунків. Зокрема був прийнятий План партнерських дій у галузі боротьби з тероризмом. Питання, пов’язані з тероризмом, також стануть одним із вагомих складників подальшого зміцнення співпраці з країнами-учасницями Середземноморського діалогу НАТО. Відбулися також засідання Ради Росія -- НАТО та Комісії Україна -- НАТО на рівні міністрів закордонних справ. НАТО готове надавати допомогу колишній Югославській Республіці Македонія (1) У відповідь на звернення з боку уряду колишньої Югославської Республіки Македонія (1) країни - члени НАТО вирішили продовжити надання допомоги Скоп’є, запровадивши нову миротворчу операцію, що почнеться 16 грудня 2002 року. 29 листопада ц.р. члени найвищого політичного органу НАТО -- Північноатлантичної ради -- дійшли висновку, що поточна операція під проводом НАТО “Янтарна лисиця” може бути успішно завершена у запланований термін, коли закінчиться її мандат, а саме: 15 грудня ц.р. Проте вони визнали потребу у подальшій присутності в країні міжнародних сил. Нова операція буде набагато менш масштабною, ніж операція “Янтарна лисиця”. Вона матиме подвійну мету: надалі гарантувати безпеку міжнародних спостерігачів та надавати допомогу уряду країни у плані гарантування безпеки по всій території країні. У лютому 2003 року будуть переглянуті механізми забезпечення подальшої присутності міжнародних сил на території країни. Вперше НАТО відрядило війська до колишньої Югославської Республіки Македонія (1) у серпні 2001 року з метою здійснення роззброєння угруповань етнічних албанців та знищення вилученої зброї. Після успішного завершення першої місії було запроваджено операцію “Янтарна лисиця”, яка мала на меті сприяти захистові міжнародних спостерігачів, які наглядали за втіленням мирної угоди. Візит лорда Робертсона до Тирани та Скоп’є 29 листопада ц.р. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон відвідав Албанію та колишню Югославську Республіку Македонія (1), щоб знову підкреслити відданість НАТО політиці відкритих дверей та закликати обидві країни продовжувати реформи. Під час Празького саміту жодній з цих двох держав не було запропоновано розпочати переговори щодо вступу до Альянсу. Проте НАТО закликає їх продовжувати роботу з метою досягнення цієї кінцевої мети. Генеральний секретар НАТО зустрівся з чільними посадовцями двох країн. Під час зустрічей обговорювалися підсумки Празького саміту, що проходив 21 та 22 листопада ц.р. У Тирані лорд Робертсон зустрівся з Президентом Альфредом Мойсіу, Прем’єр-міністром Фатошем Нано та іншими ключовими міністрами. У Скоп’є він провів переговори з Президентом Борисом Трайковським, Прем’єр-міністром Бранко Црвенковським та іншими провідними посадовцями. "Країни, які поки що не були запрошені вступити до Альянсу, повинні продовжувати реформи, як у політичній, так і у військовій площині", -- зазначив він під час прес-конференції у Тирані, додавши, що майбутнє членство цих двох країн в Альянсі залежатиме від успіху, якого вони досягнуть у цьому напрямі. Генеральний секретар зокрема підкреслив, що вони мають активніше боротися з організованою злочинністю, водночас сприяючи розвиткові законної економічної співпраці у прикордонних регіонах. Він також привітав спільну ініціативу Албанії, Хорватії та колишньої Югославської Республіки Македонія (1) об’єднати зусилля, домагаючись членства в НАТО. Проект щодо знищення надлишкових боєприпасів та зброї в Україні Цього року група фахівців НАТО відвідала Україну, щоб розпочати роботу над запровадженням проекту, який передбачає безпечне знищення 133 000 тонн боєприпасів та 1,5 млн. одиниць стрілецької зброї та легкого озброєння. Перший етап проекту передбачає здійснення аналізу технічних можливостей втілення проекту і проходитиме під проводом Греції. На цьому етапі будуть визначені українські підрядники, спроможні розробити та застосувати на практиці технічні процедури, необхідні для проведення безпечної та раціональної демілітаризації боєприпасів у рамках обмеженого бюджету. Даний проект був започаткований у рамках Цільового фонду за програмою НАТО “Партнерство заради миру”, створеного у 2000 році з метою надання допомоги країнам-партнерам стосовно знищення надлишкових арсеналів боєприпасів. Це вже другий подібний проект в Україні. У рамках першого такого проекту у Донецьку, який був офіційно введений в дію 10 липня 2002 року, передбачається знищити 400 000 протипіхотних мін. Поточний проект був започаткований за ініціативою урядів Греції та України, а фінансування було виділено Грецією, Туреччиною та Німеччиною. Виконавчою структурою у рамках проекту виступатиме Агенція НАТО з питань технічного постачання та забезпечення. Дотримання прав людини Курсанти Рязанської академії повітрянодесантних сил взяли участь у дводенній конференції, організованій за сприяння Відділу інформації та документації НАТО, яку було присвячено такій темі: “Роль збройних сил у гарантуванні дотримання прав людини під час операцій із розв’язання регіональних конфліктів”, що проходила 25 та 26 листопада ц.р. Конференція мала на меті ознайомити майбутніх офіцерів із законами збройних конфліктів. Конференція проходила в Рязані, що на південний схід від Москви, у Рязанській академії повітрянодесантних сил. Місце проведення заходу було особливо доречним з огляду на той факт, що рязанські парашутисти входили до складу російських миротворчих контингентів на Балканах, а нині діють у Чечні. У конференції, що була організована громадською організацією “Збройні сили та суспільство”, яку очолює генерал у відставці Микита Чалдимов, член Російської комісії з питань захисту прав людини, також взяли участь офіцери, цивільні фахівці та представники неурядових організацій. Серед доповідачів у конференції взяли участь офіцери та посадовці Міністерства внутрішніх справ, а також викладачі права та інші науковці. Єдиним іноземним учасником заходу був директор Бюро інформації НАТО в Москві, якого було запрошено поінформувати присутніх щодо стану відносин між Росією та НАТО. Загалом у конференції взяли участь близько 350 осіб. Туреччина визнає конституційну назву -- Республіка Македонія.