Визначення порядку денного у галузі оновлення НАТО. Засідання міністрів закордонних справ у Рейк’явіку, Ісландія Під час засідань міністрів закордонних справ країн -- членів НАТО та країн-партнерів, які проходили у Рейк’явіку 14 -- 15 травня ц.р., серед основних питань на порядку денному у галузі безпеки, зокрема, порушувалася адаптація, якої потребує Альянс, щоб бути здатним протистояти новим викликам. Ці весняні засідання на рівні міністрів, які розглядалися як “вагомий крок щодо підготовки до саміту НАТО у Празі”, а також до саміту Росія -- НАТО у Римі, який відбудеться 28 травня ц.р., були зосереджені на оновленні НАТО та адаптації Альянсу до середовища безпеки, яке зазнало суттєвих змін. "НАТО змінилося після завершення холодної війни, щоб створити нову архітектуру безпеки в усій Європі. І знову НАТО зазнало змін, щоб подолати та розв’язати проблеми нестабільності на Балканах. А тепер НАТО має змінитися знову, щоб бути здатним реагувати на загрози нового століття", -- заявив Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон під час прес-конференції. Він додав, що під час своїх дводенних засідань міністри закордонних справ виробили рекомендації з питань майбутньої трансформації НАТО: "Тероризм, розширення, новий потенціал, нові партнерські відносини -- таким є порядок денний необхідних змін ". Тероризм та новий потенціал -- Необхідність боротьби з тероризмом та адаптації військового потенціалу країн НАТО до подолання нових загроз безпеці -- навколо цих аспектів точилися загальні обговорення щодо еволюції ролі НАТО. Окрім тероризму, міністри обговорили ризик, що походить від поширення зброї масового знищення та застосування хімічної та біологічної зброї. Цим питанням також приділятиметься увага під час засідань на рівні міністрів оборони країн -- членів НАТО, які проходитимуть 6 -- 7 червня ц.р. Розширення -- Міністри заслухали зведений звіт щодо успіху, досягнутого у виконанні третього циклу Плану отримання членства (ПОЧ). Вони домовилися, що рішення стосовно того, яку з країн запросять до вступу, буде ухвалене лише під час Празького саміту. А поки що країни-кандидати мають активно продовжувати підготовку. Восени, напередодні Празького саміту, будуть подані на розгляд індивідуальні річні національні програми, а підписання індивідуальних протоколів щодо вступу до НАТО відбудеться не пізніше весни 2003 року. Хорватія приєдналася до роботи у рамках ПОЧ та навесні наступного року проведе своє перше засідання з представниками країн -- членів НАТО. Відносини Росія -- НАТО -- засідання у Рейк’явіку ознаменувалися "історичним проривом у розвитку відносин між НАТО та Росією" завдяки підписанню угоди про започаткування Ради Росія -- НАТО, яка стане наступницею чинної Постійної спільної ради Росія -- НАТО. Цей новий форум "функціонуватиме за принципом консенсусу ", даючи змогу країнам -- членам НАТО та Росії діяти "як рівноправні партнери у галузях, що становлять спільну заінтересованість, проте зберігаючи право НАТО ухвалювати рішення незалежно". Документ щодо створення цієї ради буде ухвалений та підписаний під час саміту Росія -- НАТО, що відбудеться у Римі 28 травня. Таким чином засідання Постійної спільної ради Росія -- НАТО, яке відбудеться 14 травня ц.р., стане останнім. Партнерські відносини -- Окрім відносин з Росією, міністри закордонних справ переглянули партнерські взаємини НАТО з 27 країнами -- партнерами, що входять до складу Ради євро-атлантичного партнерства (РЄАП). Під час засідання РЄАП 15 травня міністри країн НАТО та країн-партнерів обговорили низку практичних пропозицій, спрямованих на зміцнення їхньої співпраці та на досягнення більшої гнучкості програми “Партнерство заради миру” з огляду на наступну хвилю розширення НАТО. Вони також наголосили на потребі поглиблення відносин з країнами -- учасницями Середземноморського діалогу НАТО. Відносини Україна -- НАТО -- У рамках засідання Комісії Україна -- НАТО, що проходило 15 травня ц.р., міністри закордонних справ країн НАТО та їх український колега Анатолій Зленко домовилися найближчим часом поглибити співробітництво між сторонами з політичних, економічних та оборонних питань та представити результати цієї роботи у Празі в листопаді ц.р. На додаток до вищезгаданих питань, під час зустрічі, яку можна охарактеризувати словами “робота триває”, що проходила 14 травня ц.р., обговорювалися відносини НАТО -- ЄС. Міністри переглянули стратегічне партнерство між НАТО та ЄС, операції на Балканах, що тривають, можливості розвитку більш тісної співпраці між НАТО та ЄС з огляду на боротьбу з тероризмом та нові загрози безпеці, а також співпрацю між двома організаціями в інших галузях. Міністри закордонних справ також відзначили відданість НАТО гарантуванню стабільності країн Південно-Східної Європи та продовженню присутності сил під проводом НАТО на Балканах. Програма засідань була такою: 14 травня відбулося засідання Північноатлантичної ради -- найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО, після чого по обіді пройшло засідання Постійної спільної ради Росія -- НАТО та засідання НАТО -- ЄС. Вранці 15 травня засідала Рада євро-атлантичного партнерства. Програму зустрічей завершило засідання Комісії Україна -- НАТО по обіді того ж дня. Адаптація сил СФОР та КФОР з метою реагування на нові виклики У п’ятницю 9 травня ц.р. Північноатлантична рада НАТО ухвалила низку змін щодо функціонування місій Альянсу у Боснії та Герцеговині й Косові. Ці зміни, які були узгоджені після проведення консультацій з усіма країнами, що надають свої війська до складу цих сил, мають на меті перейти до більш регіонального підходу до запровадження операцій, підвищивши ефективність та забезпечивши можливості для подальшого скорочення чисельності цих сил. Внаслідок поліпшення ситуації у галузі безпеки нині є доцільнішим утримання більш легких, мобільніших та гнучкіших сил для реагування на поточні загрози безпеці, а також для надання допомоги представникам міжнародної спільноти щодо врегулювання таких питань, як потік біженців, гарантування безпеки кордонів, встановлення верховенства права та подолання екстремізму в усіх сферах діяльності. У рамках цього процесу військове керівництво НАТО розробить концепцію сил запасу, які мають доповнити чинну структуру сил Альянсу. Ці зміни запроваджуватимуться протягом наступних 12 місяців і мають бути втілені до середини 2003 року. Хоча НАТО намагається перейти до регіонального підходу, коли це доцільно, кожна галузь, у якій запроваджуються операції, має свої унікальні якості та потреби щодо безпеки. Тому кожна з місій НАТО зберігатиме окремий мандат, який окреслюватиме її конкретні завдання та цілі. Водночас зміни у структурі нададуть змогу Стабілізаційним силам (СФОР) у Боснії та Герцеговині та силам для Косова (КФОР) у Косові раціональніше та ефективніше долати виклики, які досі зберігаються, особливо на регіональному рівні. У Боснії та Герцеговині до кінця 2002 року чисельність сил СФОР буде скорочена з 19 000 військовослужбовців до близько 12 000. У Косові чисельність сил КФОР скоротиться майже на 4800 військовослужбовців, зменшившись від поточної чисельності, що становить 38 000, до 33 200. Водночас кількість штабів бригад скоротиться від п’яти до трьох. Ці зміни відбивають успішність зусиль міжнародної спільноти та політичних лідерів країн регіону, які призвели до істотного поліпшення ситуації у галузі безпеки в регіоні. Це поліпшення стало також наслідком поточних зусиль НАТО щодо адаптації своїх сил, розміщених у регіоні, спрямованої на поліпшення їхньої здатності краще відповідати поточним потребам. "Ці зміни допоможуть розвинути успіх." -- заявив Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон. "Відколи ми вперше направили війська на Балкани багато чого змінилося, відбулися позитивні зміни, отже і ми змінюємося разом із ситуацією. Проте не змінилася наша готовність співпрацювати із населенням регіону, щоб разом встановити мир та принести процвітання. І нехай ніхто не сумнівається, ці війська будуть достатньо міцними, достатньо твердими, достатньо гнучкими, щоб підтримувати стабільне та безпечне середовище." Засідання начальників оборонних штабів країн НАТО 7-8 травня ц.р. члени Військового комітету НАТО зустрілися у штаб-квартирі НАТО, щоб провести одне з трьох щорічних засідань на рівні начальників оборонних штабів (НОШ). Протягом цих двох днів відбулися засідання комітету у різних форматах: 7 травня ц.р. НОШ країн -- членів НАТО зустрілися зі своїми колегами з Росії та України у рамках двох окремих засідань, а також з іншими членами Військового комітету євро-атлантичного партнерства НАТО; 8 травня ц.р. вони провели засідання без участі представників країн-партнерів, після чого головуючий Військового комітету адмірал Гвідо Вентуроні виступив з прес-конференцією. Під час прес-конференції адмірал Вентуроні повідомив, що обговорення точилися у ході підготовки до весняних засідань на рівні міністрів оборони, саміту Росія -- НАТО у Римі та Празького саміту у листопаді цього року. Серед питань, що порушувалися, були такі: Боротьба з тероризмом та розробка військової концепції щодо захисту від тероризму в майбутньому; Відносини Росія -- НАТО та перспективи поглиблення співпраці; Розширення НАТО та його значення для військової співпраці; Подальший розвиток Ініціативи оборонних можливостей НАТО (ІОМ) та успіх, досягнутий з питання запровадження нової командної структури сил НАТО, механізмів командування та управління, а також нової структури сил; Роль НАТО, що змінюється, та її значення для структури військового командування, а також шляхи подальшого розвитку партнерства у військовій сфері; та Поточний стан операцій НАТО на Балканах та внески, які продовжують робити країни-партнери, щодо діяльності сил СФОР та КФОР (у вигляді брифінгу Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО у Європі). До того ж члени Постійної спільної ради Росія -- НАТО домовилися 27 травня ц.р. провести офіційну церемонію відкриття Місії військового зв’язку НАТО у Москві. Інавгурація відбудеться напередодні саміту на рівні глав держав/урядів Росії та країн НАТО, що проходитиме у Римі 28 травня ц.р., та збігається із п’ятою річницею підписання Основоположного акта Росія -- НАТО із взаємних відносин, співпраці та безпеки. Метою діяльності місії буде здійснення координації та забезпечення усіх ініціатив у галузі військової співпраці між Росією та НАТО. Очолюватиме місію генерал-майор Пітер Уїльямс (Велика Британія), його заступником призначено полковника Урбановича (Польща), старшим штабним офіцером буде полковник Данцер (Німеччина), штабними офіцерами будуть полковник Сміт (США) та майор Волгий (Угорщина). У місії також працюватимуть три сержанти, які здійснюватимуть адміністративне та технічне забезпечення, та два російських офіцера. Обговорення, які проводять члени Військового комітету, мають на меті надання допомоги та вироблення рекомендацій для найвищих цивільних органів, які ухвалюють рішення в НАТО, та видання настанов для двох стратегічних командувань НАТО. Засідання, що проходили 7-8 травня, були останніми під головуванням адмірала Вентуроні, який у липні передасть ці повноваження начальнику оборонного штаба Німеччини генералу Гарольду Куяту. Міністр закордонних справ Хорватії у штаб-квартирі НАТО 8 травня ц.р. Міністр закордонних справ Хорватії Тоніно Пічула відвідав штаб-квартиру НАТО, щоб провести зустріч з Генеральним секретарем НАТО лордом Робертсоном та членами найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО -- Північноатлантичної ради. Міністр закордонних справ поінформував лорда Робертсона та 19 Постійних представників щодо поточної політичної ситуації в країні, зокрема, стосовно успіху, досягнутого країною щодо запровадження всеосяжної програми реформ. Обговорювалися також питання, пов’язані із перебігом вироблення рамок поглибленого діалогу Хорватії з НАТО. Хорватія стала учасницею програми “Партнерство заради миру” (ПЗМ) та членом Ради євро-атлантичного партнерства (РЄАП) навесні 2000 року. Країна бере участь у багатьох заходах співробітництва з НАТО, починаючи від оборонної реформи та об’єднаних військових навчань до планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру та миротворчих операцій. Навчання “Ардент Граунд -- 2002” З 12 до 24 травня на півночі Німеччини проводяться щорічні навчання із проведенням реальних стрільб під назвою “Ардент Граунд”. Метою цих навчань є підготувати підрозділи мобільних сил (сухопутних військ) командування ОЗС НАТО у Європі до запровадження різних військових та гуманітарних місій. У навчаннях беруть участь близько 3000 військовослужбовців з десяти країн -- членів НАТО (а саме: Бельгії, Німеччини, Греції, Угорщини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Великої Британії та США). Окрім військовослужбовців мобільних сил (сухопутних військ) командування ОЗС НАТО у Європі, у навчаннях візьме участь повітряно-штурмова група, шість артилерійських дивізіонів, одинадцять мінометних взводів, кілька літаків та гелікоптерів, а також низка підрозділів забезпечення. Мобільні сили (сухопутних військ) командування ОЗС НАТО у Європі входять до складу сил НАТО негайного реагування. Ці підрозділи оснащені та підготовані таким чином, щоб бути здатними здійснювати розгортання з метою забезпечення широкого кола операцій НАТО, починаючи від операцій з надання гуманітарної допомоги до повноцінних бойових дій. Деякі підрозділи у складі цих сил зберігають високий ступінь готовності й здатні здійснити розгортання протягом 72 годин, решта підрозділів, техніка та припаси, мають бути розгорнуті протягом тринадцяти діб. Сили НАТО негайного реагування складаються із сухопутних, морських та повітряних підрозділів, які можуть бути надані у короткий термін і слугувати як сили раннього військового реагування на кризу у євро-атлантичному регіоні.