Напередодні Празького саміту 20 - 21 березня, коли до майбутнього саміту НАТО у Празі залишається дедалі менше часу, Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон перебував з візитом у столиці Чехії м. Празі, де невдовзі проходитиме саміт НАТО. Під час візиту він зустрівся з Президентом країни Вацлавом Гавелом, прем’єр-міністром Мілошем Земаном та іншими чільними політиками. Окрім того, що лорд Робертсон провів зустрічі та відвідав місця проведення засідань під час саміту, він також виступив з промовою в Карловому університеті у Празі за темою "НАТО у ХХІ столітті", у якій він зазначив, що "Празький саміт […] стане самітом нового визначення НАТО - його всеохоплюючої зовнішньої та внутрішньої адаптації". Продовжуючи, він окреслив основні складники цієї адаптації, серед яких він назвав розширення Альянсу, партнерські ініціативи НАТО, відносини з Росією, проблему боротьби з тероризмом та потребу пристосування військового потенціалу до нових загроз: "порядок денний саміту НАТО у Празі охоплюватиме широке коло питань, починаючи від поширення стабільності на увесь наш континент, побудування нових “мостів” у відносинах з Росією, сприяння у боротьбі з тероризмом та надання європейським країнам змоги відігравати більш визначну роль з військової точки зору щодо розвитку трансатлантичного партнерства." Вперше в історії саміт НАТО проходитиме на території нового члена Альянсу, в країні Центрально-Східної Європи. Саміти є вирішальними етапами розвитку Альянсу, які часто спричиняють ґрунтовні перетворення та формують нове мислення. Докладнішу інформацію можна знайти у наступному документі: "Витоки ПАР та роль зустрічей на найвищому рівні в історії НАТО". Лорд Робертсон бере участь у засіданні міністрів оборони країн ЄС Лорда Робертсона було запрошено взяти участь у неформальній зустрічі міністрів оборони країн ЄС, яка проходила 22-23 березня ц.р. у Сарагосі. Метою зустрічі було обговорення поточних питань, таких як проблема тероризму та військовий потенціал європейських країн. Під час зустрічі також обговорювалася пропозиція глав держав та урядів країн ЄС, яку вони висунули під час свого саміту у Барселоні, що проходив 15-16 березня ц.р., перебрати від НАТО командування силами, які залучені до запровадження операції “Янтарна лисиця” на території колишньої Югославської Республіки Македонії (1), після проведення в країні виборів та щойно будуть вироблені "постійні домовленості НАТО - ЄС" щодо механізмів співробітництва. Під час цих зустрічей учасники мали змогу обмінятися думками щодо низки інших подій у галузі безпеки, зокрема стосовно розвитку відносин між НАТО та ЄС та з питань, що становлять спільну заінтересованість для обох організацій. Наступного разу представники НАТО та ЄС зустрінуться 14 травня поточного року у рамках засідань міністрів закордонних справ, які проходитимуть у Рейк’явіку, Ісландія. Реструктуризація збройних сил у Боснії та Герцеговині Одним з головних питань, що порушувалися під час візиту колективного Президентства Боснії та Герцеговини до штаб-квартири НАТО 13 березня 2002 року, була реструктуризація збройних сил країни. Починаючи з травня 2000 року, коли Рада з питань втілення мирної угоди (РВМУ) під час свого засідання на рівні міністрів звернулася до НАТО за допомогою, Сили стабілізації НАТО (СФОР) надавали допомогу Постійному комітету з військових питань (ПКВП) щодо розв’язання цього питання. Відтоді СФОР, тісно співпрацюючи з Управлінням Верховного представника ООН (УВП) та з Місією Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) у Боснії та Герцеговині допомогли властям країни здійснити певне скорочення збройних сил, а також запровадити реструктуризацію цих сил, щоб зробити їх необтяжливими для економіки та здатними виконувати їх відповідну роль на службі державі та міжнародній спільноті. Запровадження цієї роботи пов’язане із значними труднощами, і до того часу, як вона буде завершена, має бути вироблена та ухвалена політика країни у галузі безпеки та оборони, має відбутися скорочення чисельності збройних сил майже на 75%, має бути здійснена розбудова структури командування та управління збройними силами Боснії та Герцеговини (ЗСБГ) на державному рівні, мають бути створені механізми забезпечення на державному рівні парламентського нагляду за оборонним плануванням та укладанням бюджетів, мають бути вироблені загальні стандарти підготовки та оснащення підрозділів збройних сил. У більш віддаленій перспективі буде поставлена мета допомогти Боснії та Герцеговині подолати шлях до членства в програмі НАТО “Партнерство заради миру” (ПЗМ) та інших європейських та євро-атлантичних установах. Цей процес потребує запровадження значних змін у політичному, економічному та оборонному секторах країни. Протягом останніх двох років країна спромоглася досягти суттєвого успіху у галузі оборони. Колективне президентство офіційно виголосило прагнення Боснії та Герцеговини приєднатися до ПЗМ, а під час осінньої зустрічі з членами Північноатлантичної ради, яка проходила 13 березня ц.р., президенти поінформували стосовно прогресу, якого було досягнуто щодо втілення цієї мети. 2001 року була ухвалена національна політика у галузі оборони, і є сподівання, що до середини 2002 буде вироблена політика країни у галузі безпеки. Виходячи переважно з міркувань економічної доцільності збройних сил, чисельність ЗСБГ була скорочена на 25% порівняно з кількістю, яку вони налічували два роки тому. Чисельність сил має бути зменшена ще на 30% до кінця поточного року. Таке стрімке скорочення збройних сил призвело до того, що велика кількість військовослужбовців, які були звільнені з військової служби, приєдналися до армії безробітних. Міжнародна спільнота чітко усвідомлює наявність такої проблеми, і спільно з ОБСЄ, яка відіграє провідну роль з цього питання, тісно співпрацює з органами влади Боснії та Герцеговини з метою розробки та фінансування проектів, спрямованих на надання допомоги колишнім військовослужбовцям щодо набуття навичок, необхідних для працевлаштування у цивільному секторі. Щодо власної політики у галузі оборони для Боснії та Герцеговини, сили СФОР тісно співпрацюють з УВП та ПКВП з метою вироблення концепції зміцнення ролі Секретаріату ПКВП та Комітету начальників штабів, які з часом мають стати єдиним міністерством та військовим штабом, наділеними відповідними повноваженнями та здатними виконувати функції командування та управління ЗСБГ та взаємодії з НАТО, іншими міжнародними організаціями та окремими країнами. Сили СФОР створили структуру з метою гарантування скоординованого та узгодженого втілення цих складних завдань. У рамках органу, який у межах СФОР отримав назву Об’єднаний керівний комітет з питань реструктуризації (ОККР), проводяться засідання робочих груп у кожній конкретній галузі. Засідання цього комітету відбуваються під співголовуванням помічника Начальника штаба сил СФОР із загальних військових справ та представника Відділу оборонного співробітництва ОБСЄ. У складі Комітету також представлені УВП, Секретаріат ПКВП та міністерства оборони й збройних сил територіальних одиниць країни. Програма оборонного співробітництва НАТО також сприяла просуванню цього процесу, організувавши та надавши фінансування для проведення низки робочих зустрічей та семінарів, а також завдяки поширенню досвіду стосовно ПЗМ та питань оперативної сумісності сил НАТО. До того ж втіленню цих зусиль сприяли політична підтримка та імпульс, створений завдяки візитам та спільним засіданням на найвищому рівні за участю членів Північноатлантичної ради НАТО та політичних і військових лідерів Боснії та Герцеговини. Проте, попри нещодавній вступ країни до Ради Європи, попереду залишається чимала робота у галузі формування стабільної демократії. Передача повноважень у колишній Югославській Республіці Македонії (1) Починаючи з 15 березня ц.р., генерал-лейтенант Франциско Хосе Гомес Карретеро тимчасово перебрав на себе повноваження генерал-майора Гунара Ланге у Скоп’є, колишня Югославська Республіка Македонія (1). Генерал-лейтенант Карретеро виконуватиме ці обов’язки до того часу, коли буде офіційно затверджене його призначення на цю посаду як наступника генерал-майора Ланге згідно зі сталою практикою та процедурами НАТО. Генерал-лейтенант Карретеро є пілотом винищувача ВПС Іспанії з майже 40-річним стажем військового офіцера збройних сил. Перш ніж обійняти посаду у Скоп’є, він служив на посаді заступника Начальника штаба ОЗС НАТО у Південній Європі. Попередній командувач генерал-майор Ланге служив у Скоп’є протягом одного року. Спочатку його командування поширювалося виключно на тилові підрозділи сил КФОР -- підрозділи тилового забезпечення та постачання сил НАТО у Косові. Минулого року під його керівництвом розпочалася та запроваджувалася операція “Основний урожай”, під час якої здійснювалося вилучення зброї та боєприпасів, які добровільно здавалися етнічними албанцями, з метою сприяння побудуванню довіри у рамках ширшого мирного процесу. Подальша операція “Янтарна лисиця”, метою якої було гарантування захисту міжнародних спостерігачів, які наглядали за втіленням положень мирного плану в країні, розпочалася восени минулого року. Вона і надалі сприяє зусиллям міжнародної спільноти щодо забезпечення мирного процесу в країні. Курси з питань реагування на надзвичайні стани цивільного характеру в країнах-партнерах 18-20 березня ц.р. в Естонії проходив семінар за темою: "Зв’язок під час національних надзвичайних станів ". Під час надання брифінгів фахівці з питань реагування на надзвичайні стани окреслили проблеми щодо налагодження зв’язку, з якими вони стикалися під час реальних кризових ситуацій, а зв’язківці запропонували можливі варіанти розв’язання цих проблем із застосуванням, з-поміж іншого, телефонних систем, поштової служби та мережі Інтернет. У рамках семінару також відбулися реальні навчання на воді, під час яких Рятувальний комітет Естонії продемонстрував можливості налагодження зв’язку, а також процедури командування та управління, які мають здійснюватися із кризового центру. У семінарі, який був спільно організований Комітетом цивільної оборони та Комітетом з питань планування цивільних засобів зв’язку, взяли участь близько 100 представників із 28 країн членів НАТО та країн-партнерів. Після проведення семінару 21 - 22 березня ц.р. у Талліні відбулося засідання Комітету з питань планування цивільних засобів зв’язку, у якому взяли участь представники Ради євро-атлантичного партнерства, до складу якої входять країни НАТО та країни-партнери. Семінар проходив у контексті низки курсів, запропонованих країнами НАТО та країнами-партнерами у конкретних галузях планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру. Наступні подібні курси відбулися в Австрії 18-23 березня ц.р.. Їх метою було ознайомити учасників з різними видами катастроф та вимогами, які вони покладають на організації, що опікуються ліквідацією їх наслідків. Проведені у вигляді навчань із залученням моделювання, ці курси щодо поліпшення обізнаності з питань реагування на катастрофи також дали змогу поінформувати учасників стосовно того, як оцінювати операції та здійснювати управління ресурсами під час надзвичайного стану. Водночас у Швеції 4 - 8 та 18 - 22 березня ц.р. проводилися курси з питань полегшення гуманітарних криз та запровадження міжнародних рятувальних операцій. ІНТЕКС -- 2002 у Болгарії 16 березня ц.р. у Болгарії відбулися щорічні одноденні навчання групи фахівців НАТО із систем попередження та виявлення “ІНТЕКС - 2002”. Метою цих навчань є відпрацювання процедур зв’язку та міжнародного обміну інформацією з питань виявлення та нагляду за викидами радіації, які загрожують населенням. Загалом у цих навчаннях взяли участь 688 представників з десяти країн НАТО та десяти країн-партнерів. Навчання ґрунтувалися на трьох сценаріях: перший сценарій передбачав вхід в атмосферу та виведення з ладу супутника зв’язку, обладнаного ядерним реактором; другий складався із низки техногенних ядерних інцидентів/вибухів, що дало змогу фахівцям НАТО випробувати механізми виявлення, вимірювання та спостереження за можливим радіоактивним забрудненням; а третій сценарій передбачав техногенний викид хімічних речовин, що дало змогу учасникам навчань здійснити спостереження за хімічним забрудненням за різних погодних умов. Навчання, підготовку до проведення яких було здійснено під час попереднього семінару у Румунії, зібрали безпрецедентну кількість учасників. Відкриття інформаційного, консультативного та підготовчого центру у Москві 20 березня 2002 року у Москві був підписаний контракт між НАТО та Московським Державним університетом економіки, статистики та інформації щодо відкриття “Інформаційного, консультативного та підготовчого центру” Росії -- НАТО. Цей центр буде незабаром відкритий Міністерством оборони у Москві і опікуватиметься питаннями переходу до цивільного життя військовослужбовців, які мають бути або вже були звільнені з лав збройних сил Російської Федерації. На церемонії підписання угоди Північноатлантичний альянс, який виступає стороною, що фінансує проект, представляв Голова Економічного комітету НАТО пан Патрік Ардуен. Центр, у якому працюватимуть семеро російських фахівців, поширюватиме інформацію в усіх регіонах Росії щодо усіх аспектів соціальної адаптації колишніх військовослужбовців, зокрема, таких питань, як правова та фінансова політика, а також політика стосовно забезпечення житлом. Інформація буде доступною через Інтернет та завдяки функціонуванню мережі спеціальних консультантів з питань соціальної адаптації. Протягом першого року своєї діяльності Центр підготує до ста таких спеціальних консультантів. Меморандум щодо введення в дію угоди стосовно відкриття Центру був підписаний 6 червня 2001 року під час засідання міністрів оборони країн НАТО. Докладніше: http://www.nato.int/docu/comm/2001/0106-hq/d010607e.htm Засідання Комітету з проблем сучасного суспільства У рамках дводенного засідання Комітету з проблем сучасного суспільства (КПСС) відбувся плідний обмін інформацією щодо поточних пілотних досліджень, короткотермінових проектів та семінарів за такими темами: регіональне співробітництво, мінімізація негативного впливу діяльності військових на довкілля та визначення нових загроз безпеці. Було також введено в дію нове пілотне дослідження КПСС: “Стратегії ефективного реагування на ризики”. У пленарних засіданнях, які проходили у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі 21 22 березня ц.р., взяли участь представники 38 країн. Першого дня проходили засідання представників країн членів НАТО, а наступного дня відбулися спільні засідання з представниками країн-партнерів у рамках Ради євро-атлантичного партнерства. Міністр екології та природних ресурсів Азербайджану пан Хусейн Багіров виступив з презентацією стосовно семінару за темою: “Екологічні проблеми Каспійського моря”, який проходитиме у Баку 7 8 травня 2002 року. До того ж д-р Булат Єссекін виступив з оглядом діяльності Центру з питань регіональних екологічних проблем у Середній Азії. Туреччина визнає конституційну назву Республіка Македонія