Перший візит колективного президентства Боснії до штаб-квартири НАТО 13 березня ц.р. члени колективного президентства Боснії та Герцеговини прибули до штаб-квартири НАТО. Головуючий президентства пан Беріз Белкич, пан Йозо Крижанович та пан Живко Радишич зустрілися з Генеральним секретарем НАТО лордом Робертсоном та членами найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО, -- Північноатлантичної ради. Під час обговорень вони торкнулися загальної ситуації на Балканах, обговорили успіх, якого було досягнуто щодо скорочення та реструктуризації збройних сил Боснії та Герцеговини, розбудову державних установ, заходи, спрямовані на виконання Боснією її зобов’язань стосовно надання допомоги Міжнародному трибуналу з питань злочинів у колишній Югославії, повернення переміщених осіб та біженців, а також підвищення рівня гарантій громадської безпеки. Під час спільної з паном Белкичем прес-конференції лорд Робертсон заявив, що найвагоміше послання, яке НАТО намагається донести, полягає у тому, що Альянс завжди прагнув успіху Боснії. Він знову наголосив на готовності НАТО підтримувати Боснію та додав, що попри той факт, що з того часу, як 1995 року країна підписала Дейтонську мирну угоду вдалося досягти значного прогресу, на цьому не можна зупинятися. Зокрема, лорд Робертсон зауважив, що слід здійснити скорочення збройних сил та об'єднати їх у рамках єдиної системи командування та управління. Це, -- сказав він, -- є "абсолютно необхідною передумовою" вступу країни до програми НАТО "Партнерство заради миру". Членів колективного президентства супроводжували чільні урядовці, зокрема представники Постійного комітету у військових справах -- органу, який на державному рівні здійснює координацію усіх оборонних та військових питань у Боснії. Закон про амністію дає надію колишній Югославській Республіці Македонії (1) Кульмінацією зустрічей, проведених лордом Робертсоном з чільними урядовцями колишньої Югославської Республіки Македонії (1) 6 березня ц.р. - з Президентом Трайковським та 11 березня ц.р. -- з прем’єр-міністром Любчо Георгієвським, стало рішення парламенту країни ухвалити закон про амністію. Лорд Робертсон зазначив, що попри те, що “після тривалого конфлікту ухвалення закону про амністію не може бути легким, цей крок є вагомим складником оздоровлення суспільства та процесу зміцнення довіри, а також являє собою величезну віху у розвиткові мирного процесу в Македонії”. Під дію закону про амністію підпадуть злочини, скоєні за часів конфлікту 2001 року, серед них: державна зрада, заколот, збройне повстання та змова проти держави, проте закон не поширюватиметься на злочини, що нині підпадають під юрисдикцію Трибуналу ООН з питань воєнних злочинів. Під час зустрічей у штаб-квартирі НАТО також порушувалося широке коло інших питань, зокрема перебіг втілення положень Охридської рамкової угоди, підписаної у серпні 2001 року, процес розширення НАТО та заходи, яких вживає колишня Югославська Республіка Македонія (1) у своєму прагненні вступити до Альянсу, а також статус місій НАТО на території країни. Колишня Югославська Республіка Македонія (1) є країною-партнером НАТО, активним учасником діяльності Ради євро-атлантичного партнерства (РЄАП) та програми НАТО "Партнерство заради миру" (ПЗМ), а також є країною-кандидатом на вступ до НАТО і з цією метою бере активну участь у Плані отримання членства в НАТО (ПОЧ). Візит нового голови адміністрації ООН у Косові до НАТО 11 березня ц.р. новий голова Тимчасової адміністрації ООН у Косові пан Майкл Штайнер зустрівся з Генеральним секретарем НАТО лордом Робертсоном у штаб-квартирі НАТО. У своїх обговореннях вони приділили увагу можливостям подальшого співробітництва між НАТО та ООН з метою підвищення ефективності функціонування Тимчасової адміністрації в інтересах населення провінції. Лорд Робертсон пообіцяв підтримку НАТО у "нещадній боротьбі" з організованою злочинністю у регіоні спільно з Тимчасовою адміністрацією ООН, а також “міцну та активну військову позицію, яка відповідала б відчуттю стабільності” у Косові. Пан Штайнер, колишній радник з питань зовнішньої політики канцлера Німеччини Герхарда Шрьодера, став наступником пана Ганса Хеккерупа на посаді Спеціального представника Генерального секретаря ООН у Косові у лютому поточного року. Раніше, 1996 року, пан Штайнер обіймав посаду заступника Верховного представника у Боснії. Лорд Робертсон у Парижі 12 березня ц.р. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон відвідав Париж для проведення переговорів з міністром оборони Франції Аленом Рішаром. З-поміж інших питань, що обговорювалися, були міжнародні зусилля у боротьбі з тероризмом, розширення НАТО, відносини Росія -- НАТО, ситуація на Балканах та внесок Франції щодо запровадження операцій під проводом НАТО у регіоні. А напередодні цієї зустрічі лорда Робертсона було запрошено виступити з промовою на закритті 7-ї щорічної конференції зі стратегічних питань Інституту міжнародних та стратегічних відносин, разом з міністром оборони Аленом Рішаром та Верховним представником ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Хав'єром Соланою. У своїй промові на тему: “НАТО та нові виклики у галузі безпеки” Генеральний секретар зачепив питання майбутньої співпраці у галузі трансатлантичної безпеки, окреслив ключові військові внески, необхідні для викорінення тероризму та інших асиметричних загроз, а також ризики, що походять від поширення зброї масового знищення та регіональних криз. На завершення лорд Робертсон заявив, що своєму успіхові НАТО завдячує трьом урокам, засвоєним протягом своєї п’ятдесятирічної історії: “Найкращий спосіб гарантувати безпеку наших країн -- трансатлантична співпраця; через співпрацю досягається стабільність; завдання збереження миру потребує підтримання боєздатних та добре оснащених військових сил”. Уроки холодної війни Голландська міжнародна ліберальна група запросила лорда Робертсона виступити з промовою під час її засідання у Гаазі, Нідерланди, 7 березня ц.р. Ця група об’єднує ліберальні партії Європи і до участі у своєму заході, з-поміж інших голландських урядовців, також запросила міністра закордонних справ країни пана Йозиаса ван Аартсена. Генеральний секретар виступив на таку тему: "НАТО та виклик тероризму: роздуми стосовно подальших дій". У своїй промові він наголосив на труднощах адаптації до нових обставин, проілюструвавши це прикладом холодної війни: "Холодна війна тепер у далекому минулому. Проте не слід забувати досвід, якого ми набули, а саме: залишатися разом, бути вірними нашим цінностям, та підтримувати належний військовий потенціал, необхідний для захисту цих цінностей -- ці уроки не підвладні часу". "Світ після подій 11 вересня" 7 - 9 березня ц.р. у Монако проходила міжнародна конференція за темою: “Світ після подій 11 вересня: засвоєні уроки”. Під час конференції вивчалися наслідки подій 11 вересня для світового устрою, а також виклики, що походять від тероризму та роль міжнародних організацій, зокрема НАТО, щодо створення нової архітектури безпеки у світі. У конференції, організованій Академією мира та міжнародної безпеки, Ніцца, Франція, за сприяння НАТО взяли участь науковці, дипломати, військові, та політики з Європи, Північної Америки, а також країн північного та південного Середземномор’я. Серед учасників конференції був колишній Генеральний секретар ООН пан Бутрос Бутрос-Галі. Туреччина визнає конституційну назву -- Республіка Македонія.