Header
Updated: 15-Feb-2002 12-18 лютого 2002 року

 
Нове прохання щодо продовження надання допомоги НАТО колишній Югославській Республіці Македонії (1)

Під час візиту Генерального секретаря НАТО лорда Робертсона до Скоп‘є 8 лютого ц.р. Президент Трайковський офіційно звернувся із проханням продовжити операцію "Янтарна лисиця". Президент просив подовжити термін операції НАТО, яка розпочалася у вересні 2001 року, ще на три місяці. Незабаром це прохання буде винесено на розгляд країн -- членів Альянсу, і вони ухвалять відповідне рішення.

Лорд Робертсон відвідав Скоп‘є у рамках візитів до країн-претендентів на вступ до НАТО. Колишня Югославська Республіка Македонія (1) є однією з дев‘яти країн, що беруть участь у Плані отримання членства в НАТО. Окрім зустрічі з Президентом Трайковським, під час якої обговорювалася успішність досягнення країною критеріїв, висунутих для набуття членства в НАТО, лорд Робертсон зустрівся з прем‘єр-міністром Георгієвським, міністром закордонних справ Касулє, міністром оборони Поповським, спікером парламенту та низкою парламентарів.

За шість місяців, напередодні Празького саміту НАТО, який проходитиме у листопаді 2002 року, і коли принаймні одну з дев‘яти країн-претендентів буде запрошено вступити до НАТО, буде складений звіт, у якому буде дано оцінку усім дев‘яти кандидатам.

Арешти у Косові

"Одним з найбільш пріоритетних завдань світової спільноти є відновлення верховенства права як наріжного каменю демократичного суспільства у Косові", -- наголосив лорд Робертсон у своїй заяві, оприлюдненій у зв‘язку із затриманням трьох членів колишньої Армії визволення Косова Латіфа Гаші, Наїма Кадріу та Назіфа Мехметі співробітниками тимчасової адміністрації Місії ООН у Косові за сприяння керованих НАТО миротворчих сил КФОР. Лорд Робертсон рішуче заявив про абсолютну підтримку НАТО щодо цього арешту, який був здійснений 6 лютого ц.р., за тиждень до того, як розпочалося слухання справи Слободана Мілошевича у Гаазі.

Радіаційне забруднення у Казахстані

Під час засідання технічних експертів Міжнародної агенції з атомної енергетики (МАГАТЕ), яке проходило 14 - 18 січня у Відні, було представлено дослідження, присвячене проблемі радіаційного забруднення колишнього радянського ядерного полігону у Семипалатинську, Казахстан, яке було проведене у рамках програми НАТО "Наука заради миру".

Метою цього натівського проекту є виявлення рівнів радіаційного забруднення у недостатньо контрольованій степовій зоні, що простягається на північній захід від села Саржал, Казахстан, з населенням близько 2000 осіб. Ця зона площею 600 км2 була обрана для проведення дослідження після відвідання полігону об’єднаною групою експертів МАГАТЕ та НАТО. Цей район знаходився у зоні наземного вибуху водневої бомби 1953 року і розташований неподалік від гір Дегелен, де були здійснені 239 підземних ядерних випробувань.

Після закриття полігону 1991 року, інформація щодо радіаційного зараження була таємною і знаходилася під контролем військових відомств аж до 1993 року. Тоді вперше міжнародні експерти були допущені на полігон. Уряд Казахстану заохочує планомірну співпрацю між казахськими й закордонними науковцями та звернувся до міжнародних установ із проханням надати додаткову фінансову та технічну підтримку. Водночас ООН звернулася до світової спільноти із закликом об‘єднати зусилля, щоб реально допомогти розв’язанню екологічних проблем Семипалатинського полігону.

Існують свідчення того, що до створення полігону, район, обраний НАТО для проведення дослідження, використовувався як пасовище для худоби і можна сподіватися, що одним із результатів проведення дослідження стане відновлення безпечного використання цих земель для потреб тваринництва. Докладнішу інформацію з цього питання можна знайти за адресою:

Навчання "Спільна Одисея - 2002"

З 28 січня до 8 лютого ц.р. неподалік від португальського острова Порто Санто (архіпелаг Мадейра) проходили щорічні тренування за участю Великої Британії, Іспанії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Португалії та США. Метою навчань "Спільна Одисея - 2002" було надати змогу військово-морським силам негайного реагування НАТО відпрацювати проведення невеликих за масштабом операцій з реагування на кризи водночас з наданням гуманітарної допомоги та проведенням операції з ліквідації наслідків катастрофи.

Сценарій навчань був побудований навколо ситуації із низкою вивержень вулкану на умовному острові та був розділений на кілька етапів: проведення повітряної розвідки, наземна розвідка та проведення власне операцій. У навчаннях взяли участь постійно діючі ВМС НАТО на Атлантиці, що складаються з ескадри, яка налічує від восьми до десяти есмінців та фрегатів, кілька взводів морської піхоти та представники місцевих органів влади. Навчання проходили під керівництвом командувача сил НАТО у Південній зоні Атлантичного океану зі штабом в Оейрас, Португалія, підпорядкованого командуванню ОЗС НАТО на Атлантиці у Норфолку, штат Вірджинія, США.

Засідання офіцерів резерву у штаб-квартирі НАТО

З 7 до 9 лютого 2002 року у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі проходило 54-те зимове засідання Конфедерації офіцерів резерву країн НАТО. Протягом цих трьох днів учасники засідання обговорювали низку ініціатив, таких як "11 вересня 2001 року: Доктрина резервів", що являє собою заяву, у якій підкреслюється важливість резервних компонентів у питаннях боротьби з тероризмом. У доктрині також наголошується на вагомій ролі, яку резерви відіграють щодо розвитку зв’язків між громадським суспільством та військовими, а також їхньому значенні для роз’яснення громадськості важливості демократичних цінностей перед обличчям тероризму.

Офіцери резерву проаналізували внутрішні питання, такі як продовження статусу Хорватії як спостерігача у цій організації або заплановані на 2002 рік мовні курси з метою сприяння повноцінній інтеграції усіх учасників. Конфедерація офіцерів резерву об’єднує асоціації резервістів 18 країн -- членів НАТО (Ісландія не має власних збройних сил), статус асоційованих членів мають такі країни-партнери: Австрія, Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Швейцарія та Швеція, статусом спостерігача користується Хорватія, а гостьовий статус має Південна Африка. Докладнішу інформацію можна знайти за адресою: http://www.cior.org

  1. Туреччина визнає конституційну назву -- Республіка Македонія.