Лорд Робертсон у Північній Америці 9 - 10 жовтня ц.р. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон провів зустрічі з Президентом Бушем, членами Кабінету та чільними сенаторами у Вашингтоні, округ Колумбія, щоб обговорити тероризм та участь у операції "Непохитна свобода". Він також обговорив кампанію проти тероризму з прем'єр-міністром Канади Жаном Кретьєном, а також ключовими міністрами канадського уряду під час дводенного візиту до Оттави 8 - 9 жовтня ц.р. 1 жовтня ц.р. у Канаді був започаткований комітет на рівні Кабінету міністрів, очолюваний міністром закордонних справ Менлі, завданням якого буде сформулювати реакцію Канади на терористичні акти; 9 жовтня ц.р. Канада заявила, що готова надати чималі військові сили, які включатимуть як військову техніку, так і особовий склад. Під час зустрічей в Оттаві обговорювалися інші питання, які мають першорядне значення у порядку денному Альянсу, зокрема ситуацію на Балканах та можливу заміну військ США, розгорнутих у цьому районі, з метою їх звільнення для участі у операції "Непохитна свобода". Обговорювалися також питання розширення Альянсу, відносини Росія НАТО та оборонна реформа. Лорд Робертсон також взяв участь у цьогорічному пленарному засіданні Парламентської асамблеї НАТО, що проводилося в Оттаві. Учасники засідання одностайно засудили терористичні акти проти США. Розгортання сил НАТО Вперше в історії існування Альянсу сили та засоби НАТО були залучені до забезпечення проведення операції згідно зі статтею 5. НАТО надсилає п’ять літаків, оснащених системою раннього попередження та наведення, до Сполучених Штатів Америки та розгортає постійно діючі ВМС у Середземному морі у районі Східного Середземномор'я. Літаки, надані НАТО, забезпечуватимуть повітряне спостереження та мають потенціал раннього попередження шляхом передачі даних до командних та контрольних пунктів на землі, на морі або в повітрі. Військово-морські сили та засоби, які брали участь у навчаннях "Дестінд Глорі - 2001" неподалік південного узбережжя Іспанії, були передислоковані з метою термінового забезпечення присутності сил НАТО у Східному Середземномор'ї. Нові демократії та євро-атлантична безпека 4 та 5 жовтня ц.р. у болгарській столиці м. Софії проходила зустріч на найвищому рівні, присвячена ролі нових демократії щодо гарантування євро-атлантичної безпеки. Представники "Вільнюської групи" обговорювали нові загрози глобальній безпеці після терористичних актів у Сполучених Штатах Америки. До Вільнюської групи входять: Албанія, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, Хорватія та колишня Югославська Республіка Македонія (1). Усі ці країни, окрім Хорватії, є активними кандидатами на членство в НАТО. Лорд Робертсон виступив із вступною промовою, у якій наголосив, що: "терористичні акти не зупинили процесів розширення Альянсу і не зачинили двері НАТО". Проте він зазначив, що "країни-кандидати мають досягти політичних та військових стандартів НАТО перш ніж зможуть вступити до Альянсу". Під час свого перебування у Софії лорд Робертсон зустрівся з Президентом Болгарії Петером Стояновим, прем'єр-міністром Сімеоном Саксобургготським, а також главами держав, що входять до Вільнюської групи. Зміна командування сил КФОР 3 жовтня французький генерал-лейтенант Марсель Валентен (на знімку) перебрав на себе повноваження командувача миротворчими силами під проводом НАТО у Косовому. Він заступає на цій посаді норвезького генерал-лейтенанта Торстейна Скіакера, який обіймав цей пост з 6 квітня 2001 року. Церемонія передачі командування відбулася у штабі КФОР у Приштині, Косово. У церемонії взяв участь Його Величність король Норвегії Гаральд V та командувач ОЗС НАТО у Південній Європі адмірал Елліс. Останньою посадою генерала Валентена була посада одного із заступників командувача командування сухопутних військ у м. Лілль, Франція. Генерал Валентен обійматиме посаду командувача сил КФОР протягом одного року, оскільки у ході реорганізації структури сил КФОР шестимісячний термін ротації був подовжений до одного року. Попередні командувачі сил КФОР: генерал-лейтенант Кабіґіозу, Італія (жовтень 2000 року - квітень 2001 року); генерал Ортуньо, Іспанія (квітень - жовтень 2000 року); генерал Рейнхард, Німеччина (жовтень 1999 року - квітень 2000 року); та генерал-лейтенант Джексон, Велика Британія (квітень - жовтень 1999 року). Щорічна асамблея ААД у м. Блед, Словенія З 3 до 6 жовтня ц.р. у м. Блед, Словенія, проводилася щорічна асамблея Асоціації Атлантичного Договору (ААД). Перед її учасниками виступили, з-поміж інших, Президент Словенії Мілан Кучан та заступник Генерального секретаря НАТО Алессандро Мінуто Ріццо. У рамках цього засідання зустрічаються члени добровільних організацій, метою діяльності яких є популяризація цілей Альянсу. До асоціації входять представники як країн -- членів НАТО (члени ААД), так і країн -- партнерів Альянсу (зі статусом асоційованих членів). Це засідання під назвою: "Нове НАТО -- тенденції, виклики, сподівання та можливості" проводила Атлантична рада Словенії. У зв’язку з терористичними нападами 11 вересня ц.р. у США, дискусії точилися навколо нових викликів у галузі безпеки та шляхів викорінення тероризму. У своїй промові заступник Генерального секретаря НАТО Алессандро Мінуто Ріццо роз'яснив, чому НАТО застосувало статтю 5 та послалося на зобов’язання щодо гарантування колективної безпеки, а також розповів, яким чином країни -- члени Альянсу та країни-партнери співпрацюють, щоб побороти бич тероризму. Він також окреслив стратегії подолання викликів у галузі безпеки у ХХІ столітті і, продовжуючи свій виступ, підтвердив відданість НАТО поточному порядку денному, зокрема майбутньому розширенню Альянсу. Навчання "Дестінд Глорі - 2001" скорочені Щорічні навчання військово-морських, військово-повітряних та десантних сил під назвою "Дестінд Глорі - 2001", які розпочалися 5 жовтня ц.р., довелося припинити раніше запланованого терміну. Військово-морські сили та засоби, які застосовувалися під час тренування військ НАТО підвищеної готовності, отримали наказ на передислокацію у район Східного Середземномор'я з метою забезпечення операції у рамках статті 5. У цих навчаннях, які проходили на півдні Іспанії та у західному Середземномор'ї, брали участь десять країн -- членів НАТО, а саме: Велика Британія, Греція, Іспанія, Італія, Нідерланди, Німеччина, Португалія, США, Туреччина та Франція. Навчання мали завершитися 23 жовтня ц.р. Конференція з питань безпеки у Скоп'є З 28 до 30 вересня ц.р. у столиці колишньої Югославської Республіки Македонії (1) м. Скоп'є проводилася конференція на найвищому рівні під назвою: "Македонія на шляху до НАТО". Серед доповідачів були міністр оборони Владо Бучковські, Речник Місії ОБСЄ у Скоп'є Герольд Шенкер та представники НАТО. Вони обговорювали різні побоювання країни у галузі безпеки, зокрема, вплив нинішньої ситуації на стабільність на Балканах загалом, роль організацій з питань регіональної безпеки у колишній Югославській Республіці Македонії (1), особливо, роль, яку відіграє НАТО, та потенційну інтеграцію країни до європейських структур. У конференції взяли участь представники неурядових організацій та посадові особи НАТО, молоді політики, парламентарі та журналісти. Конференція була організована Євро-атлантичним молодіжним форумом за сприяння НАТО. Один рік до Празького саміту "Новий порядок денний Альянсу: один рік напередодні Празького саміту" -- такою була тема міжнародної конференції, організованої у болгарській столиці м. Софії з 4 до 6 жовтня ц.р. Конференція відбулася з нагоди проведення саміту, присвяченого ролі нових демократій у галузі євро-атлантичної безпеки, який проходив за день до того. Обговорення точилися переважно навколо розширення НАТО, ролі НАТО на Балканах, співпраці між НАТО та ЄС та загальніше -- питань безпеки та стабільності у Європі у ХХІ столітті. До того ж був організований "круглий стіл" за темою: "НАТО проти тероризму". Конференцію організував Євро-атлантичний молодіжний клуб Болгарії спільно з Міністерством закордонних справ Болгарії, Атлантичним клубом Болгарії та НАТО. Туреччина визнає конституційну назву -- Республіка Македонія.