Югославські війська входять до наземної зони безпеки 14 березня ц.р. вперше з часу виведення військ з Косового у червні 1999 року югославські підрозділи увійшли до 5-кілометрової ділянки наземної зони безпеки (НЗБ) у Південній Сербії на кордоні з Косово. Цей крок, що доводить потепління у відносинах між НАТО та Белградом, став результатом угоди, укладеної 12 березня ц.р. між НАТО та урядом Югославії, яка передбачає повернення югославських військ до певного сектора НЗБ. Укладення даної угоди стало можливим завдяки ухваленню 8 березня ц.р. Північноатлантичною радою рішення щодо здійснення поетапного скорочення НЗБ, як було обумовлено. НЗБ була створена внаслідок здійснення повітряної операції НАТО згідно з умовами Військово-технічної угоди від червня 1999 року домовленості, яка врегулювала виведення югославських військ з Косового. Відтоді лише легко озброєним югославським поліцейським підрозділам було дозволено перебувати на території НЗБ. В умовах офіційної відсутності військових сил озброєні екстремістські угрупування етнічних албанців зловживали НЗБ, використовуючи її як тренувальний майданчик, маршрут для контрабанди та прикриття своїх наступальних операцій у Південній Сербії, а останнім часом також у колишній Югославській Республіці Македонії. Повернення обмеженої кількості югославських військових є першим кроком скорочення НЗБ та відбиває упевненість НАТО у демократичній спрямованості нового югославського керівництва. Проте НЗБ залишається у зоні відповідальності командувача силами КФОР, який уповноважений віддати наказ на виведення югославських військ у разі необхідності. Подальші зміни статусу НЗБ залежатимуть від ситуації у галузі безпеки і від того, як югославська армія виконуватиме свою місію. Командувач силами КФОР генерал Карло Кабігіозу зазначив: "Увесь світ спостерігає за ситуацією у цьому регіоні Південної Сербії, бажаючи переконатися, що демократичні принципи, які неодноразово декларувалися новим урядом у Белграді, насправді втілюватимуться у життя у цьому регіоні".   Посередництво НАТО щодо підписання угоди про припинення вогню у Південній Сербії 12 березня ц.р. посередники НАТО провели переговори щодо укладення угоди про припинення вогню між Союзною Республікою Югославією та представниками етнічних албанців у Південній Сербії. Угода, яка відразу набула чинності, є суттєвим кроком на шляху до політичного та міжетнічного примирення у цьому нестабільному регіоні. Очікується, що вже протягом наступного тижня сторони розпочнуть безпосередні переговори. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон закликав усі спільноти "цілковито підтримати ці зусилля, спрямовані на мирне врегулювання проблеми у Південній Сербії".   Інформаційний семінар для Латвії та Словенії у Брюсселі 12 -14 березня ц.р. у рамках Плану отримання членства в НАТО (ПОЧ) Відділ інформації та преси штаб-квартири НАТО організував інформаційний семінар для представників з питань інформації урядів Латвії та Словенії. Метою семінару було допомогти цим двом країнам-претендентам на членство в НАТО якнайкраще налаштувати свої інформаційні стратегії щодо НАТО, а також вивчити ті аспекти інформаційної діяльності, на яких вони бажали зупинитися детальніше. Після лекцій та обговорень, що тривали протягом двох днів, на пленарному засіданні учасники мали змогу представити свій досвід, отриманий під час семінару, а також взяли участь у інтерактивному моделюванні реальних умов, за яких громадськість піддала б випробуванню їх інформаційну політику та позиції. Семінар провели співробітники Відділу інформації та преси штаб-квартири НАТО за участю фахівців з питань зв’язків з громадськістю урядів Великої Британії, Нідерландів, Польщі, Угорщини та Чеської Республіки.   Семінар: "Україна НАТО: Стратегічне партнерство" 14 березня ц.р. Центр інформації та документації НАТО в Україні та Луцький Біотехнічний інститут провели у м. Луцьку семінар під назвою: "Україна НАТО: Стратегічне партнерство". Учасники семінару, серед яких були посадові особи місцевого та національного рівня, науковці та журналісти, а також представники штаб-квартири НАТО та посли країн НАТО в Україні, обговорили співробітництво між Україною та НАТО у галузі військової реформи, економічної безпеки та невійськової співпраці.   НАТО та ЄС обговорюють ситуацію у Косовому Ситуація у та навколо Косового, а також практична співпраця між Європейським союзом (ЄС) та НАТО у цьому регіоні стала центральною темою переговорів між Комітетом з питань політики та безпеки ЄС та Північноатлантичною радою НАТО, які відбулися 14 березня ц.р. Після зустрічі лорд Робертсон та представник Швеції у Комітеті з питань політики та безпеки ЄС посол Андерс Бьюрнер виступили на прес-конференції. Вони зазначили, що ця подія стала нагодою для двох організацій обмінятися інформацією щодо заходів, які вони ініціювали у Косовому, та детальніше обговорити практичні питання як, наприклад, розгортання двадцяти додаткових спостерігачів ЄС та гарантії їх безпеки у районі долини Прешево на півдні Союзної Республіки Югославії. Представники ЄС є неупередженими спостерігачами, які наглядатимуть за розвитком подій та сприятимуть діалогу. Нині у Косовому перебувають десять спостерігачів.   Оборонна реформа у Данії 14 березня ц.р. міністр оборони Данії пан Ян Трьоборг прибув до штаб-квартири НАТО, щоб обговорити з лордом Робертсоном "Оборонну угоду" Данії. Ця угода, яка охоплює процес втілення оборонної реформи до 2004 року, має на меті досягти більшої мобільності та здатності до розгортання збройних сил країни. Лорд Робертсон та пан Ян Трьоборг також порушили питання розширення НАТО та дали оцінку загальної ситуації на Балканах.   Візит лорда Робертсона до Греції ід час візиту до Афін 16 березня ц.р. лорд Робертсон зустрівся з Президентом країни Константіносом Стефанополусом, прем’єр-міністром Костасом Сімітісом, міністром закордонних справ Джорджем Папандреу, міністром оборони Акісом Тсогатзопулосом та лідером опозиції Костасом Караманлісом, щоб обговорити низку вагомих питань. Переговори були переважно зосереджені на випадках насильства у колишній Югославській Республіці Македонії (1) та вирішальній ролі Греції у регіоні, а також заходах щодо зміцнення довіри між Грецією та Туреччиною і подальшому розвитку власне Європейської безпеки та оборони. Порушувалося також питання здійснення оборонної реформи у Греції. Вітаючи той факт, що план оборонної реформи користується підтримкою двох партій, лорд Робертсон наголосив на необхідності здійснити оборонну реформу з метою проведення модернізації та реструктуризації збройних сил Греції згідно з пріоритетами, окресленими у Ініціативі оборонних можливостей Альянсу. Лорд Робертсон також зустрівся з паном Ґеоргіу, Президентом Асоціації Атлантичного Договору, яка відіграє активну роль щодо роз’яснення завдань НАТО широкому загалу населення. Туреччина визнає конституційну назву Республіки Македонії