Оновлено 9 лютого 2001 року

Відносини Росія - НАТО У грудні 2000 року міністри оборони та закордонних справ країн НАТО зустрілися зі своїми російськими колегами маршалом Ігорем Сергєєвим та міністром Ігорем Івановим під час засідань на рівні міністрів у рамках Постійної спільної ради Росія НАТО, які проходили у штаб-квартирі НАТО. Вони привітали успішний розвиток діалогу між Росією та НАТО за період з часу проведення у травні та червні засідань Постійної спільної ради (ПСР) на рівні міністрів перших офіційних засідань з часу здійснення Альянсом повітряної операції, які ознаменували відновлення широких робочих контактів між Росією та НАТО, після того як на один рік їх було призупинено через відмінності у ставленні сторін до косовської кризи. І міністри оборони, і міністри закордонних справ підтвердили свою відданість розбудові міцного та стабільного партнерства у рамках Постійної спільної ради з метою зміцнення безпеки та стабільності у євро-атлантичному регіоні, як закріплено у Основоположному акті Росія НАТО від 1997 року (див. нижче). У своєму виступі під час засідання на рівні міністрів закордонних справ Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон наголосив, що "центральне послання цього документу є доречним, як ніколи раніше" і що "Постійна спільна рада є одним з найвагоміших нових інституційних механізмів, утворених після завершення холодної війни". Міністри оборони, які зібралися на своє засідання 5 грудня, зосередили увагу на пріоритетах у військовій та оборонній галузях. Вони узгодили Робочу програму з питань пошуково-рятувальних операцій на морі та обмінялися думками щодо оборонної реформи та реструктуризації збройних сил їх країн, домовившись продовжувати обговорення та розглянути можливості розширення своєї співпраці у цій галузі. Міністри привітали тривалу успішну співпрацю між військовими НАТО та російським офіцерами у штабі ВГК ОЗС НАТО у Європі та домовилися провести консультації щодо відкриття Військової місії Зв'язку НАТО у Москві. Під час свого засідання 15 грудня 2000 року міністри закордонних справ із задоволенням відзначили, що протягом останніх шістьох місяців ПСР опікувалася широким колом питань, які становлять інтерес як для НАТО, так і для Росії. Ці питання охоплювали стратегію та доктрини, контроль над озброєннями, проблему розповсюдження зброї масового знищення, військову інфраструктуру, питання ядерної зброї, перепідготовку військових, звільнених у запас або відставку, та пошуково-рятувальні операції на морі. Розвиваючи цей новий імпульс, міністри ухвалили конструктивну робочу програму, згідно з якою проводитимуться консультації та відбуватиметься співпраця між Росією та НАТО у рамках ПСР на період 2001 року. Вони також домовилися про відкриття Інформаційного бюро НАТО у Москві. У зв’язку з цим Генеральний секретар НАТО та Міністр закордонних справ Росії обмінялися листами, заклавши початок процесу, який завершився відкриттям у Москві такого представництва 20 лютого 2001 року. Спільні зобов'язання щодо участі у миротворчих операціях на Балканах Ситуація у колишній Югославії стала одним з основних питань порядку денного засідань як на рівні міністрів закордонних справ, так і на рівні міністрів оборони. Вони привітали позитивне значення мирних демократичних змін, які сталися у Союзній Республіці Югославії у жовтні минулого року. Міністри високо оцінили ефективну співпрацю між військами НАТО та Росії на Балканах у Боснії та Герцеговині і Косовому, а також підтвердили свою готовність цілковито виконувати положення Дейтонської мирної угоди та резолюції Ради Безпеки ООН № 1244. Нині Росія утримує 1200 своїх військовослужбовців у складі сил СФОР, загальна чисельність яких складає 20 000 військових, а також 3150 військових у складі сил КФОР, які загалом налічують 42 500 миротворців. Незважаючи на суперечності через повітряну операцію Альянсу, у Боснії та Герцеговині, де Сили стабілізації (СФОР) під проводом НАТО намагаються створити основу для тривалого миру та стабільності, військова співпраця між підрозділами Росії та НАТО не припинялася. Коли завершилася 78-денна операція НАТО, Росія погодилася виділити чисельні підрозділи до складу сил КФОР, які були створені під проводом НАТО згідно з мандатом ООН з метою запобігання відновленню конфлікту та створення умов для встановлення миру. Основоположний акт Росія НАТО Основа співробітництва між Росією та НАТО була закладена Основоположним актом між Росією та НАТО з взаємних відносин, співробітництва та безпеки між НАТО та Російською Федерацією, підписаним у Парижі 27 травня 1997 року. Документ відбиває успіх, досягнутий щодо розвитку відносин між НАТО та Росією, за період з 1991 року, коли Росія вступила до Ради північноатлантичного співробітництва, (яка згодом, у 1997 році, поступилася місцем Раді євро-атлантичного партнерства РЄАП) та з 1994 року, коли країна приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру". Основоположний акт є виявом далекосяжних зобов’язань, взятих на себе сторонами на найвищому політичному рівні, щодо співпраці у напрямі створення тривалого, всеохоплюючого миру у євро-атлантичному регіоні. Згідно з Основоположним актом була започаткована Постійна спільна рада Росія НАТО як форум для проведення консультацій та здійснення співробітництва, даючи змогу НАТО та Російській Федерації розпочати широку програму спільної діяльності з питань, пов’язаних з безпекою та обороною. Вона являє собою двостороннє зобов’язання сприяти розвитку стабільного, безпечного та неподільного континенту на основі партнерства та взаємних інтересів. Постійна спільна рада Росія НАТО Постійна спільна рада є невід'ємною частиною співробітництва, рамки якого були закладені Основоположним актом. 18 липня 1997 року відбулося перше засідання цього органу, який з того часу став центром втілення зусиль, спрямованих на зміцнення довіри, подолання стереотипів та розвиток механізмів регулярних консультацій та співробітництва. Основною функцією ПСР є розбудова співпраці між НАТО та Росією та виявлення можливостей для майбутньої спільної діяльності. Завдяки регулярним, зазвичай щомісячним, засіданням цього органу невдовзі виник новий тип діалогу, а зв’язки на багатьох різних рівнях досягли небаченого розвитку. Засідання проводяться, виходячи з розуміння того, що кожна сторона зберігає за собою право приймати рішення незалежно одна від одної. Вони проходять на різних рівнях: за участю глав держав та урядів, міністрів закордонних справ та оборони або послів. Під егідою ПСР також відбуваються засідання начальників оборонних штабів та військових представників Росії та НАТО. Окрім ситуації на Балканах та питань миротворчості, обговорення торкаються багатьох інших питань таких, як нерозповсюдження зброї масового знищення, контролю над озброєннями, оборонної реформи, пошуково-рятувальних операцій на морі, планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, наукової співпраці, питань довкілля тощо. Цей текст не є офіційно узгодженим документом НАТО і тому необов’язково представляє офіційні позиції окремих урядів країн членів з питань політики, що тут порушувалися.