Header
Updated: 12-Oct-2005

Україномовний модуль

NATO HQ

22 лютого 2005
року

Стенограма прес-конференції

Генерального секретаря НАТО Яапа де Хооп Схеффера та Президента України Віктора Ющенка
за підсумками засідання Комісії Україна -- НАТО на рівні глав держав та урядів

Event
22/02/2005 - NATO
Summit meeting of the North Atlantic Council - NATO HQ, 22 February 2005
Multimedia
22/02/2005 - NATO
Audio file of the Q&A (.MP3/2109Kb - in Ukrainian)

П : ( Національна Агенція новин України ) Шановний пане Президенте, Ви оголосили, що виведення українських військ з Іраку є одним із пріоритетів українського уряду. Водночас, іракське врегулювання є пріоритетом і для Альянсу, і для ЄС, до яких прагне Україна. Чи можемо ми говорити про нову участь України у іракському врегулюванні? Які можуть бути форми цього процесу?

Ющенко: Ми виходимо з того, що перебування українських військ в Іраку відповідає національним інтересам України. Враховуючи ряд обставин, вісім місяців назад моєю політичною силою було висловлено позицію щодо виведення українських військ з Іраку. Вона мотивувалася трьома ключовими позиціями. Позиція перша. Формування негативної позиції серед суспільства України відносно факту нашої військової присутності в Іраку. Я сказав би, що це була перша річ, на яку звернули увагу я і мої політичні колеги. Позиція друга. Ірак отримав перший національний уряд. Це суттєво змінює поведінку партнерів -- принаймні хоча б запитати національний уряд, яке їхнє бачення в перспективі використання українського військового контингенту у контексті розв’язання конфлікту. Третє, Радою Безпеки була сформульована політична позиція врегулювання цього конфлікту. Усі ці три обставини дають, на наш погляд, необхідність українській стороні розглянути свою позицію у новому контексті. Взагалі, ми за виведення українського контингенту з Іраку. Друга позиція. Цей вивід буде відбуватися у рамках тісних консультацій з нашими партнерами і союзниками. Це не буде демарш. Це буде операція, яка буде комфортною для усіх учасників врегулювання цього конфлікту, включаючи іракський національний уряд, який, ми сподіваємося, скоро буде сформований. І основне. Ми не виключаємо можливості того, що частина нашого військового контингенту могла б бути використана для роботи, пов’язаної з військово-технічною співпрацею, підготовкою військових інструкторів, підготовкою формувань місцевої поліції або будь-яким іншим чином використання тих можливостей, які є в українських миротворців і в української держави.

П.: Український тижневик “Дзеркало тижня”. Питання до пана Схеффера. Як відомо, на Стамбульському саміті було дано доручення країнам-членам розробити до грудня пропозиції щодо можливого підвищення рівня стосунків Україна -- НАТО. Чи не могли б Ви відповісти, чому це доручення ще не виконано і коли воно може бути виконано. Що мається на увазі під підвищенням рівня стосунків і чи це підвищення може бути тим, що пропонує Україна, тобто Планом дій щодо членства України в НАТО?

Де Хооп Схеффер : Відносини Україна -- НАТО -- це дві речі.

По-перше, як вам відомо, НАТО дотримується політики відкритих дверей . Іншими словами, демократичні країни Європи, які відповідають критеріям членства можуть увійти у ці відкриті двері . Оскільки цей процес враховує реальні здобутки, я маю на увазі те, у чому ми могли пересвідчитися раніше: процес розширення НАТО ґрунтується на реальних здобутках, тобто країни мають виконувати зобов’язання .

У відносинах з Україною ми маємо добрий початок, оскільки у нас вже є Особливе партнерство . Отже, про що йшлося за столом (безумовно, відповідно до пріоритетів, проголошених новим українським урядом, який чітко вказав шлях уперед) -- давайте працювати над виконанням Плану дій, давайте створимо політичні рамки на найвищому рівні на основі Плану дій, давайте вирішимо, в яких галузях НАТО могло б допомогти Україні рухатися вперед обраним нею шляхом . Але ми маємо і будемо це робити, скажімо так , у цих рамках .

Я вважаю, що у рамках Особливого партнерства у нас є чимало можливостей, насправді чимало можливостей для більш активних та інтенсивних дій , ніж ми маємо тепер .

Дякую .

Go to Homepage Go to Index