Info

Прес-конференція Генерального секретаря НАТО лорда Робертсона та Міністра оборони України Євгена Марчука штаб-квартира НАТО, 2 грудня 2003 року Лорд Робертсон: Дякую. Вітаю усіх на нашій стислій прес-конференції за підсумками засідання Комісії Україна -- НАТО на рівні міністрів оборони, у якому взяли участь міністри оборони країн НАТО та пан міністр оборони України Євген Марчук. НАТО незмінно розглядає Україну як стратегічного партнера з питань підтримання миру та високо цінує внесок України щодо гарантування стабільності, зокрема, на Балканах та в Іраку, а також в інших операціях, у яких задіяні українські миротворці. Сьогоднішня зустріч видалася плідною, ми підсумували здобутки у галузі оборонної та безпекової реформи в Україні протягом 2003 року та визначили пріоритети співробітництва на 2004 рік. Пан міністр Марчук поінформував нас стосовно того, що робиться в Україні у галузі оборонної реформи з метою здійснення реструктуризації та реорганізації структур безпеки та оборони. Країни -- члени НАТО розглядають успіхи, досягнуті Україною останнім часом, як надзвичайно позитивний рух у правильному напрямі. Водночас міністри країн НАТО поділяють думку, що багато чого Україні ще належить зробити у майбутньому для того, щоб не втратити, а, навпаки, розвивати ці досягнення. Я дуже радий, що країни -- члени НАТО рішуче налаштовані продовжувати надавати Україні практичну та консультативну допомогу та підтримку щодо реформування сектора безпеки та оборони у 2004 році. Наші зустрічі зазвичай мають дружній характер: Україна висловлює підтримку НАТО, і НАТО, у свою чергу, висловлює підтримку Україні. Ми щиро віримо, що Україна насправді є стратегічним партнером Альянсу у своєму регіоні та ключовою державою з точки зору підтримання міжнародної безпеки та правопорядку. А тепер я передаю слово пану Марчуку. Євген Марчук: Дуже дякую і вітаю усіх присутніх. Щойно завершилося засідання Комісії Україна -- НАТО, яке проходило у дружній атмосфері, але, з іншого боку, було критичним та вимогливим. Ми обговорили кроки України у галузі оборонної реформи. Насамперед, ми приділили увагу виконанню Цільового плану на 2003 рік та Плану дій Україна -- НАТО. Я поінформував колег щодо заходів, які ми плануємо вжиті у 2004 році. У 2004 та 2005 роках в національній оборонній реформі розпочнеться новий період. До початку 2006 року планується запровадити нову сучасну оборонну інфраструктуру, а чисельність Збройних Сил України має бути скорочено до 200000 осіб. Я висловив вдячність за підтримку з боку моїх співрозмовників стосовно поточних зусиль у галузі оборонної реформи в Україні, а також за їхні критичні зауваження стосовно темпів реформи. Втім, той факт, що усі, хто виступав сьогодні, висловилися за те, щоб надалі підтримувати Україну у її зусиллях запровадити оборонну реформу, сповнює нас оптимізмом. Дякую. Відповіді на запитання Запитання: Кілька днів тому, пане міністре, -- це питання до пана міністра Марчука -- ви заявили, що майбутні вибори можуть загальмувати процес інтеграції України до євроатлантичних структур. Чи поділяють таку думку Ваші колеги і чи так само на це дивляться Ваші співрозмовники в НАТО? Євген Марчук: Безумовно, проблема існує і з наближенням виборів та у ході передвиборчої кампанії як прибічники, так і, особливо, противники євроатлантичної інтеграції України активізують свої зусилля. Я насамперед маю на увазі антиінтеграційні настої в парламенті. Саме у цьому полягає проблема. І ми, без сумніву, відчуємо це, коли розпочнеться процес ратифікації Верховною Радою Меморандуму про взаєморозуміння щодо підтримки сторони, що приймає. Нині це питання на порядку денному парламенту і протягом наступних кількох тижнів відбудеться його обговорення. Дякую. Запитання: Радіо (нерозбірливо), питання до пана Марчука: Чи залишатимуться відносини між Росією та Україною у військовій сфері гармонійними і у чому саме вони будуть гармонійними? Чи не можуть виникнути певні протиріччя, які б зашкодили гармонії у відносинах? Євген Марчук: Я дещо занепокоєний тим, що у певних галузях співпраці з НАТО Росія випереджає Україну. Стосовно можливих протиріч у відносинах, тут можна зазначити лише одне. Росія офіційно заявила, що не має наміру у майбутньому вступати до НАТО, тоді як Україна задекларувала, що її кінцева мета -- вступ до Альянсу. Втім, я вірю, що співвідношення гармонії та дисгармонії буде саме таким, щоб забезпечити позитивний імпульс для подальшого поступу. Запитання: Запитання до лорда Робертсона. Стосовно оборонної реформи, наскільки просунулася Боснія та Герцеговина після того, як вчора парламент ухвалив програму оборонної реформи? Лорд Робертсон: Рішення, ухвалене парламентом Боснії та Герцеговини, є дуже позитивним і вітається нами. На жаль, воно не було ухвалене минулого тижня в четвер, коли я перебував у Сараєво, але це великий крок уперед для Боснії та Герцеговини. Це одна з найрадикальніших змін у політичній ситуації в Боснії та Герцеговині з часу підписання Дейтонської мирної угоди. Тому я щиро вітаю це рішення і запросив міністра закордонних справ Іванича взяти участь в обіді міністрів закордонних справ держав-учасниць програми “Партнерство заради миру”, який відбудеться тут, у штаб-квартирі цієї п’ятниці. Запитання: Я маю запитання до пана міністра Марчука та до лорда Робертсона, оскільки лорд Робертсон неодноразово наголошував на необхідності боротьби з організованою злочинністю на Балканах. Що саме може зробити НАТО, щоб ефективніше боротися з організованою злочинністю у майбутньому? І до пана Марчука. Яке розслідування буде застосовано до тих українських військовослужбовців, яких було викрито за участь у контрабанді цигарок у Косові та, дещо раніше, у Боснії? Лорд Робертсон: Коли йдеться про боротьбу з організованою злочинністю, НАТО надає допомогу країнам-партнерам не лише стосовно оборонної реформи, але реформи структур безпеки загалом, і це суттєва допомога державам, які намагаються побороти організовану злочинність. Ми також беремо активну участь у процесі облаштування кордонів, адже хочемо, щоб у майбутньому існували відкриті, але безпечні кордони і щоб порядні та чесні люди могли вільно пересуватися, на відміну від членів злочинних угруповань. Отже, цими двома способами НАТО сприяє розв’язанню однієї з найсуворіших проблем на євроатлантичному просторі, коли законний уряд підміняється організованою злочинністю. Євген Марчук: Військовослужбовці, про яких Ви говорите, зараз знаходяться в Україні і незабаром військова прокуратура завершить стосовно них слідство. Запитання: Запитання до пана міністра Марчука. Чи Ви досі маєте оптимістичний прогноз стосовно підвищення ролі цивільних у військовій сфері? Минулого року Ви заявили, що протягом поточного року кількість цивільних буде доведено до 20%, а до кінця наступного року -- збільшено ще на 40%, тобто до кінця наступного року у Міністерстві оборони України працюватиме 60% цивільних службовців. Чи вірите Ви у можливість втілення цих планів? Євген Марчук: Так, я дивлюся на це оптимістично і маю підстави для оптимізму. До кінця наступного року ми плануємо збільшити кількість цивільних на посадах у Збройних Силах до 40%, а кінця 2005 року вона становитиме 80%. Станом на сьогодні у військовій сфері задіяні 80 000 цивільних. Втім, зазначу: вони не займають керівних посад, отже це не зовсім ті зміни, які ми маємо на увазі, коли говоримо про роль цивільних у демократичних країнах. З іншого боку, я хочу додати, що підвищення ролі цивільних не означає, що ми керуватимемося виключно завданням формального збільшення кількості цивільних службовців. Ми застосовуватимемо конкурсний відбір і, якщо військова людина доведе, що вона краще здатна виконувати обов’язки, ніж кандидат з числа цивільних, військовослужбовець залишиться на своїй посаді. До того ж при Національній академії оборони були створені курси підготовки цивільних фахівців для військової сфери, щоб сприяти виконанню цих планів. Лорд Робертсон: Іншим позитивним моментом для України стало призначення цивільного міністра оборони та двох цивільних заступників міністра. На мою думку, це дуже важливий крок у правильному напрямі, який відповідає високим стандартам НАТО у галузі цивільного контролю над військовими структурами.