ПР (2003) 148 1грудня 2003 року

Підсумкова заява Засідання Північноатлантичної ради на рівні міністрів оборони Понеділок, 1 грудня 2003 року Брюссель, Бельгія 1. 1 грудня 2003 року відбулось засідання Північноатлантичної ради НАТО на рівні міністрів оборони. У засіданні міністрів оборони та представників країн -- членів Альянсу також взяли участь їхні колеги з країн, запрошених вступити до НАТО. 2. Ми знаходимося на важливому перехресті в історії Альянсу. Ми перебрали на себе нові завдання, прагнемо вдосконалити військовий потенціал і готуємося до вступу семи нових членів. На тлі трансформації, що нині триває, ми обговорили широке коло питань, які викликають спільну зацікавленість, та зосередили увагу на поточних операціях Альянсу та питаннях врегулювання криз, а також успіхові, досягнутому стосовно розвитку військового потенціалу Альянсу. Ми також визначили, що має бути зроблено в оборонній галузі напередодні Стамбульського саміту НАТО та видали настанови щодо підготовки, яку необхідно здійснити у цьому напрямі. 3. Наш військовий потенціал має бути таким, щоб забезпечувалася здатність Альянсу оперативно та ефективно реагувати на події у будь-якому регіоні за рішенням керівництва Альянсу, відповідати на загрози нашій безпеці, звідки б вони не походили, включаючи загрозу тероризму. Ми проаналізували цінну роботу, яку було проведено у цьому напрямі після Празького саміту, зокрема, успішну розбудову Сил НАТО швидкого реагування (СШР), втілення нової командної структури та виконання Празького зобов’язання щодо вдосконалення потенціалу. Представники країн Альянсу особливо відзначили заснування того ж дня багатонаціонального батальйону НАТО з питань захисту від хімічної, біологічної, ядерної та радіологічної зброї. Підвищення рівня спроможності до оперативних розгортань та придатності сил до застосування має нагальне значення з точки зору виконання наших зобов’язань щодо вдосконалення оперативного потенціалу. Ми видали окрему заяву стосовно проведених обговорень цих та інших аспектів поточних зусиль, спрямованих на вдосконалення військового потенціалу Альянсу. 4. Ми щиро вдячні усім, хто брав участь в операціях під проводом НАТО та висловлюємо глибокі співчуття сім’ям та близьким тих, хто загинув при виконанні своїх обов’язків. Ми також висловлюємо співчуття усім потерпілим від терористичних нападів та рішуче засуджуємо тероризм в усіх його проявах та незалежно від того, де здійснюється терористична діяльність. 5. На території Афганістану НАТО здійснює управління Міжнародними силами сприяння безпеці (МССБ) відповідно до мандата ООН. Ця операція свідчить про нашу здатність перекидати війська у будь-який куточок світу за рішенням керівництва Альянсу з метою гарантування спільної безпеки його членів. Наша присутність в Афганістані має на меті сприяти розбудові об’єднаної незалежної держави -- невід’ємної частини світової спільноти. Ми, зокрема, надаємо допомогу Перехідній адміністрації Афганістану у плані підтримання безпеки та стабільності, а також стосовно розвитку виборчих процедур відповідно до Боннського процесу. Ми ухвалили рішення поступово розширити зону відповідальності МССБ поза межі Кабула згідно з резолюціями Ради Безпеки ООН, зокрема, шляхом виконання конкретних завдань -- нетривалих у часі і таких, що не вимагають участі значної кількості особового складу, якщо будуть виконані всі умови та вимоги щодо місії в Кабулі з військової точки зору. Ми розглядатимемо можливі обсяги цих конкретних завдань. Ми вітаємо розгортання німецьких військовиків у складі пілотної Групи реконструкції провінції (ГРП) у рамках МССБ у Кундузі. Очікуючи, що у майбутньому будуть започатковані інші ГРП, ми вважаємо, що МССБ могли б перебрати на себе функцію військового командування у тих випадках, коли це відповідатиме військовим потребам та наявному потенціалу. Досягнення цієї мети буде предметом консультацій та участі з боку рамкових країн ГРП, а також потребуватиме виділення додаткових ресурсів, зокрема, для забезпечення роботи Міжнародного аеропорту Кабул. Ми регулярно переглядатимемо внесок НАТО стосовно зусиль, спрямованих на стабілізацію ситуації в Афганістані. Необхідно забезпечити тісну співпрацю та узгодженість між діями МССБ та операцією “Нездоланна свобода” (Enduring Freedom), а також з афганською національною армією. До того ж наші війська мають тісно співпрацювати з Місією ООН з надання допомоги Афганістану та іншими міжнародними організаціями, що діють у регіоні, включаючи ЄС. 6. Альянс зробив суттєвий внесок стосовно підтримання миру та стабільності на Балканах, і ми залишаємося цілком відданими цій меті. У світлі значного прогресу, досягнутого у Боснії та Герцеговині, до червня наступного року чисельність сил СФОР, які виконуватимуть функцію стримування, буде скорочено до 7000 військовослужбовців. Протягом найближчих місяців ми розглядатимемо подальші зміни щодо цієї операції, зокрема, її можливе припинення наприкінці 2004 року, а також перспективу переходу до нової місії НАТО з питань зв’язку та консультацій (штаб сил НАТО у Сараєво) та нової місії ЄС у рамках механізмів Берлін-плюс. У цьому контексті військове керівництво Альянсу, інформуючи Військовий комітет НАТО, має провести консультації з відповідними структурами ЄС з питань Боснії та Герцеговини згідно з узгодженими документами та процедурами. 7. Втім, присутність значної кількості військ НАТО у Косові залишається необхідною. Сили КФОР продовжують відігравати ключову роль у плані підтримання безпеки та стабільності у Косові. Сили КФОР будуть реорганізовані, однак на даному етапі їхня чисельність становитиме не менше 17 500 військовослужбовців. ЄС та НАТО виробили єдиний підхід до ситуації на Західних Балканах. Ефективність механізмів Берлін-плюс було доведено на прикладі підтримки з боку НАТО щодо проведення операції “Конкордія” на території колишньої Югославської Республіки Македонія (1) під проводом ЄС, стосовно якої в НАТО щойно завершився процес аналізу набутого досвіду. Це також засвідчило цінність тісної співпраці між НАТО та ЄС у ширшому контексті. У рамках досягнутих домовленостей стосовно розвитку стратегічного партнерства між НАТО та ЄС ми і надалі розвиватимемо співпрацю за доцільністю. Країни -- партнери НАТО відіграють чільну роль щодо проведення операцій під керівництвом Альянсу, і це є одним із прикладів важливості наших партнерських стосунків для безпеки на євроатлантичному просторі. 8. Продовжується запровадження важливої операції “Активне намагання”, яка є ефективним знаряддям боротьби з тероризмом на Середземномор’ї. У рамках операції сили НАТО зупинили для перевірки 36 000 суден та здійснили супровід 350 цивільних суден країн -- членів Альянсу через протоку Гібралтар. 9. Альянс продовжує надавати допомогу Польщі щодо управління багатонаціональною дивізією в Іраку. Північноатлантична рада регулярно аналізуватиме можливий внесок НАТО у контексті стабілізаційних зусиль в Іраку. 10. У рамках підготовки до саміту НАТО у Стамбулі ми ухвалили такі рішення: Розвиток Сил НАТО швидкого реагування (СШР) має тривати, щоб їхній початковий оперативний потенціал було розвинуто якомога скоріше, але не пізніше жовтня 2004 року, а повноцінний оперативний потенціал -- не пізніше жовтня 2006 року. Для забезпечення ефективного застосування потенціалу СШР після ретельної підготовки слід вжити заходів для підвищення здатності Альянсу планувати та оперативно запроваджувати операції за рішенням керівництва Альянсу. Має тривати робота у плані розвитку багатонаціонального батальйону НАТО з питань захисту від хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї, повноцінний оперативний потенціал якого, починаючи з липня 2004 року, має розвиватися паралельно з розбудовою СШР НАТО. Має тривати впровадження у життя нової командної структури НАТО відповідно до ухваленого плану, щоб врешті-решт виробити ефективнішу та більш раціональну систему. Ми очікуємо, що у мирний час підрозділи цієї нової командної структури будуть значно зменшені за чисельністю. Якомога скоріше забезпечити виконання національних та багатосторонніх аспектів Празького зобов’язання щодо вдосконалення потенціалу, приділивши особливу увагу виробленню здатності до розгортань та забезпеченню витривалості військ, а також подоланню недоліків щодо бойового та тилового забезпечення. Вдосконалювати придатність до застосування та спроможність до розгортань збройних сил країн НАТО, визначивши конкретні цілі для обох цих напрямів, а стосовно процесу формування сил було визначено, що цей напрям має розглядатися як першочерговий. Звіт стосовно виконання цих та інших аспектів трансформації військового потенціалу НАТО має бути наданий главам держав та урядів під час їхнього засідання у Стамбулі. Має тривати робота стосовно захисту особового складу сил НАТО, залученого до реальних операцій, від балістичних ракет на театрі бойових дій. Також мають вивчатися можливості гарантування захисту територій держав-членів, збройних сил та населень від цілого спектра ракетних загроз у найбільш ефективний та раціональний спосіб шляхом застосування як політичних, так і оборонних засобів, а також стримування. Має надалі розвиватися програма “Партнерство заради миру”, яка повинна сприяти процесу оборонної реформи та трансформації, а також розвиткові потенціалу, необхідного для підвищення рівня оперативної сумісності між військами країн НАТО та країн-партнерів з усього спектра завдань, які їм, можливо, доведеться спільно виконувати у майбутньому. Огляд установ НАТО, який був узгоджений під час Празького саміту, має бути завершений до грудня 2004 року, коли на розгляд міністрів буде поданий остаточний звіт. 11. Ми також хочемо висловити подяку лорду Робертсону Порт-Елленському за його чільну роль у процесі трансформації НАТО. Ми переконані, що новий Генеральний секретар Яап де Хооп Схеффер продовжуватиме справу трансформації Альянсу та розвиватиме історію успішної діяльності Альянсу, і ми висловлюємо йому свою цілковиту підтримку. 1. Туреччина визнає Республіку Македонія за її конституційною назвою.