NATO - North Atlantic Treaty Organisation

Роль НАТО в Косові

Із червня 1999 року НАТО здійснює керівництво операцією з підтримання миру в Косові на підтримку зусиль усієї міжнародної спільноти із розбудови миру і стабільності в регіоні.

Наразі  у складі сил НАТО в Косові перебуває понад 5,6 тисяч військовослужбовців (КФОР), виділені 30 країнами (23 країнами-членами та 7 країнами, що не входять до НАТО), допомагаючи підтримувати безпеку і гарантувати свободу пересування усіх громадян незалежно від їхнього етнічного походження.

Після одностороннього проголошення незалежності 17 лютого 2008 року Альянс підтвердив, що КФОР залишаться в Косові відповідно до Резолюції № 1244 РБ ООН, якщо тільки Рада Безпеки ООН не прийме інше рішення. У червні 2008 року НАТО погодилася взяти на себе виконання нових завдань у Косові для створення професійних, демократичних і багатоетнічних структур безпеки. Як на загальний мандат сил КФОР, так і на ці завдання не вплинуло рішення Міжнародного суду від 22 липня 2010 року:  консультативний висновок суду щодо законності одностороннього проголошення незалежності Косова, яким визначено, що Косово не порушує ані міжнародного законодавства, ані Резолюції РБ ООН № 1244.

НАТО і КФОР продовжуватимуть співпрацювати з владою на всій території Косова, а беручи до уваги їхній оперативний мандат, сили КФОР співпрацюватимуть і надаватимуть допомогу ООН, ЄС та іншим міжнародним організаціям,  щоби сприяти розбудові стабільного, демократичного, багатоетнічного і мирного Косова.

З часом та з покращанням безпекової обстановки НАТО поступово пристосувала структуру сил КФОР до так званої «стримуючої присутності»: по суті, це менші за чисельністю війська, які дедалі більше покладаються на гнучкість та розвідку і виконують менше завдань у пунктах постійної дислокації. Темпи і рівень поступового скорочення військ визначатимуться Північноатлантичною радою на підставі змін у безпековій ситуації. Відповідно відбувається скорочення чисельності військ. Цей процес зумовлюється обстановкою, а не календарними термінами.

  • Цілі КФОР

    Сили КФОР були введені до Косова 12 червня 1999 року після 78-денної повітряної операції. Її було розпочато Альянсом у березні 1999 року з метою припинення гуманітарної катастрофи, яка сталася тоді.

    Мандат КФОР ґрунтується на Резолюції № 1244 Ради Безпеки ООН від 10 червня 1999 року і Військово-технічній угоді (ВТУ) між НАТО, Федеративною Республікою Югославія та Сербією. Сили КФОР діють у рамках глави VII Статуту ООН і виконують операцію із запровадження миру, яку найчастіше називають операцією з підтримання миру.

    Спочатку мандат КФОР передбачав виконання таких завдань:

    • Запобігання відновленню бойових дій і погроз проти Косова з боку югославських і сербських сил.
    • Створення безпечної обстановки, забезпечення громадського порядку і безпеки.
    • Роззброєння Армії визволення Косова.
    • Підтримка міжнародних зусиль з надання гуманітарної допомоги.
    • Координація своїх дій з діяльністю міжнародних цивільних організацій і надання їм підтримки.

    Присутність КФОР має вирішальне значення для підтримки безпеки усіх мешканців і громад Косова. Наразі КФОР продовжують робити свій внесок у збереження безпечного середовища в Косові заради всіх його громадян.

  • Завдання КФОР

    Початкові завдання

    Завдання КФОР передбачають надання допомоги в поверненні або переселенні переміщених осіб і біженців; відбудову та розмінування; медичну допомогу; забезпечення громадського порядку і безпеки; гарантування безпеки етнічних меншин; захист пам'яток культури; охорону кордонів; припинення контрабанди зброї через кордони; виконання програми добровільної здачі зброї, боєприпасів і вибухівки на всій території Косова; знищення озброєнь; підтримку в створенні цивільних інституцій; запровадження правопорядку, судової і пенітенціарної системи, виборчого процесу та інших аспектів політичного, економічного і суспільного життя провінції.

    Особлива увага і надалі приділяється захисту національних меншин. Це передбачає регулярне патрулювання поблизу анклавів, де мешкають представники національних меншин, контрольно-перепускні пункти, супроводження груп представників національних меншин, охорону пам'яток культури, наприклад, монастирів, а також роздавання продовольства, одягу і шкільного приладдя.

    Нові завдання

    12 червня 2008 року НАТО погодилася розпочати виконання нових завдань у Косові, а саме: надання допомоги в розформуванні Корпусу захисту Косова (KЗК) і створенні Сил безпеки Косова (СБК), а також цивільної структури для контролю за СБК. Ці завдання виконуються у тісній співпраці під час консультацій з відповідними місцевими органами влади та міжнародними організаціями.

    • Розформування Корпусу захисту Косова (КЗК)

    Корпус захисту Косова розглядався як перехідна організація постконфліктного періоду під егідою Місії ООН в Косові (МООНК). Його мандат передбачав надання допомоги в ліквідації наслідків стихійних лих і катастроф, виконання пошуково-рятувальних операцій, забезпечення надання гуманітарної допомоги у віддалених місцях, допомогу з розмінування та участь у відбудові інфраструктури і населених пунктів.

    КЗК припинив свою діяльність 20 січня 2009 року і був офіційно розформований 14 червня 2009 року. Паралельно відбулося створення Сил безпеки Косова (СБК) з метою забезпечення основних можливостей на випадок надзвичайних ситуацій.

    Ті військовослужбовці КЗК, які не увійшли до складу СБК, пройшли перепідготовку, реінтеграцію або були звільнені. Програма перепідготовки, яка фінансується за рахунок Цільового фонду НАТО, виконується місцевою партнерською громадською організацією (АППК) під наглядом Програми розвитку ООН (ПР ООН).

    • Розбудова Сил безпеки Косова (СБК)

    НАТО несе відповідальність за нагляд за процесом формування і підготовки багатоетнічних, професійних і підконтрольних цивільним структурам Сил безпеки Косова (СБК), а також надання їм підтримки. Кампанія з комплектування СБК розпочалася на всій території Косова 21 січня 2009 року. Її пріоритетом  залишається заохочення представників усіх національних меншин до зарахування на службу до СБК.

    СБК будуть оснащені легкою зброєю і не матимуть важкої зброї, наприклад, танків, важкої артилерії чи штурмової авіації. СБК в основному відповідатимуть за виконання завдань у галузі безпеки, що непритаманні поліції, такі як реагування на надзвичайні ситуації, утилізація боєприпасів, робота з небезпечними матеріалами, гасіння пожеж і цивільний захист. Вони також можуть брати участь в операціях з реагування на кризові ситуації, в тому числі в операціях з підтримання миру.

    Ці професійні, добровільні війська проходять підготовку за стандартами НАТО і перебувають під цивільним демократичним контролем. На сьогодні процес вербування поширюється на всі верстви суспільства і здійснюється двома офіційними мовами: албанською і сербською. Наразі чисельність СБК становить 1962 військовослужбовці. Зрештою, загальна чисельність СБК не перевищуватиме 2500 військовослужбовців дійсної служби і 800 резервістів. Заходи підготовки і курси розпочалися 2 лютого 2009 року. Початкової бойової готовності було досягнуто в середині вересня 2009 року, коли у складі СБК налічувалося 1500 військовослужбовців. Очікується, що цілковитої бойової готовності буде досягнуто в 2012 – 2013 роках. Вербування та підготовка СБК продовжується за підтримки сил КФОР.

    • Створення цивільного органу для керівництва СБК

    НАТО продовжує допомагати владі Косова у створенні Міністерства Сил безпеки Косова. В основному за виконання цього завдання відповідає штаб-квартира НАТО в Брюсселі, а сили КФОР отримали завдання допомагати Консультативній групі НАТО, створеній в Приштіні.

    Міністерство СБК буде організацією під цивільним керівництвом, яка здійснюватиме цивільний контроль над СБК. Міністр СБК виконуватиме щоденну діяльність щодо СБК через своє міністерство.

  • Командування та структура КФОР

    КФОР було реорганізовано в рамках другого етапу реорганізації, внаслідок чого кількість Багатонаціональних оперативно-тактичних угруповань (БОТУ) скоротилася до двох. Рішення щодо реорганізації було прийнято в жовтні 2010 року на підставі безпекової обстановки в Косові, діяльності поліції Косова та Місії Європейського Союзу з верховенства права (EULEX)

    Сьогоднішні багатонаціональні бойові групи (ББГ)

    Бойова група – це структурний підрозділ рівня батальйону, до складу якого входять численні високомобільні роти, чия гнучка структура дозволяє оперативно їх передислоковувати до потенційних гарячих точок на території Косова. У складі КФОР є дві багатонаціональні бойові групи, готові відреагувати на будь-яку загрозливу ситуацію:

    • штаб ББГ «Схід», розташований на базі «Кемп Бондстіл»;
    • штаб ББГ «Захід», розташований на базі «Кемп Вілладжіо» (Італія).

    Штаб КФОР і далі розташовується на базі «Кемп Філм Сіті», а для розташування рот зі складу сил КФОР використовують дванадцять інших таборів (баз). Крім військ КФОР в Косові, НАТО продовжує забезпечувати готовність резервних військ передислокуватися за необхідністю та за запитом.

    КФОР підпорядковуються командувачу сил КФОР, який, своєю чергою, підпорядковується командувачу Об'єднаного командування НАТО (м. Неаполь, Італія). Нині командувачем сил КФОР є генерал-майор СВ Німеччини Ерхард Дрюз, який обійняв цю посаду 9 вересня 2011 року.

    Попередня структура

    На початку до складу КФОР входили чотири багатонаціональні бригади (БНБ «Схід», «Центр», Північний схід», «Південний схід»), а з червня 2006 – п'ять Багатонаціональних оперативно-тактичних угруповань (БОТУ): БОТУ «Центр» (Ліплянь), «Північ» (Ново Село), «Південь» (Прізрен), «Захід» (Печ), «Схід» (Уросевач).

    Перехід сил КФОР з бригад на оперативно-тактичні угруповання мав на меті удосконалення бойової ефективності військ та їхньої здатності діяти гнучко на території Косова без обмежень. Крім цього, такий перехід приділив більшої уваги операціям, в яких головну роль відігравали підрозділи розвідки, а БОТУ тісно співпрацювали з місцевою поліцією та населенням для збору інформації.

    У лютому 2010 року КФОР було реорганізовано, а п'ять Багатонаціональних оперативно-тактичних угруповань, що діяли з червня 2006 року, замінили Багатонаціональні бойові групи (ББГ) зі структурою, відповідною поставленим завданням:

    • ББГ «Північ»;
    • ББГ «Південь»;
    • ББГ «Схід»;
    • ББГ «Захід»;
    • ББГ «Центр», до складу якої також входить штаб сил КФОР (м. Приштіна).

    Ці Багатонаціональні бойові групи існували до жовтня 2010 року, коли було введено в дію теперішню структуру.


    Колишні командувачі Сил КФОР

    Генерал-лейтенант СВ ВБ сер Майкл Джексон

    09.06.1999 – 08.10.1999

    Генерал-лейтенант СВ Німеччини Клаус Райнхардт

    08.10.1999 – 18.04.2000

    Генерал-лейтенант СВ Іспанії Хуан Ортуньо

    18.04.2000 – 16.10.2000

    Генерал-лейтенант СВ Італії Карло Кабіджозу

    16.10.2000 – 06.04.2001

    Генерал-лейтенант СВ Норвегії Торстен Шкіакер

    06.04.2001 – 03.10.2001

    Генерал-лейтенант СВ Франції Марсель Валентін

    03.10.2001 – 04.10.2002

    Генерал-лейтенант СВ Італії Фабіо Міні

    04.10.2002 – 03.10.2003

    Генерал-лейтенант СВ Німеччини Хольгер Каммерхофф

    03.10.2003 – 01.09.2004

    Генерал-лейтенант СВ Франції Ів де Кермабон

    01.09.2004 – 01.09.2005

    Генерал-лейтенант СВ Італії Джузеппе Валотто

    01.09.2005 –01.09.2006

    Генерал-лейтенант СВ Німеччини Роланд Катер

    01.09.2006 – 01.09.2007

    Генерал-лейтенант СВ Франції Ксав'є Бу де Марнак

    01.09.2007 – 29.08.2008

    Генерал-лейтенант СВ Італії Джузеппе Е. Гай

    29.08.2008 – 08.09.2009

    Генерал-лейтенант СВ ВБ Маркус Бентлер

    08.09.2009 – 01.09.2010

    Генерал-майор СВ Німеччини Ерхард Бюлер

    01.09.2010 – 08.09.2011

    Генерал-майор СВ Німеччини Ерхард Дрюз

    09.09.2011 – до теперішнього часу

  • Розвиток ролі НАТО в Косові

    Розгортання КФОР

    Резолюція № 1244 Ради Безпеки ООН була ухвалена 10 червня 1999 року, а 12 червня перші підрозділи Сил в Косові під керівництвом НАТО (КФОР) увійшли до Косова. До 20 червня завершилося виведення сербських військ.

    На початку до складу КФОР входило майже 50 тисяч військовослужбовці з країн – членів НАТО, країн-партнерів і країн – нечленів НАТО, які були під єдиним командуванням і управлінням. На початку 2002 року КФОР було скорочено до майже 39 тисяч військовослужбовців. Поліпшення стану безпеки дозволило НАТО скоротити чисельність військ КФОР до 26 тисяч в червні 2003 року і до 17,5 тисяч до кінця 2003 року.

    Відновлення насильства

    Рух до стабільного багатоетнічного і демократичного Косова припинився в березні 2004 року, коли відновилося насильство між албанцями і сербами, а сили КФОР зазнали нападів. У зв'язку із цим до Косова було направлено додатково майже 2500 військовослужбовців на підсилення сил КФОР.

    На Стамбульському саміті 2004 року глави держав і урядів НАТО засудили відновлення насильства і підтвердили відданість НАТО безпечному, стабільному і багатоетнічному Косову.

    Переговори про статус Косова

    Після 14 місяців переговорів під проводом ООН Спеціальний представник ООН у Косові Мартті Ахтісаарі в березні 2007 року подав Генеральному секретарю ООН свої пропозиції щодо Комплексного плану врегулювання статусу Косова. Приштіна схвалила пропозиції Ахтісаарі, але Белград від них категорично відмовився.

    1 серпня 2007 року за відсутності рішення Ради Безпеки ООН щодо майбутнього статусу Косова Генеральний секретар ООН Пан Гі-Мун ухвалив продовження переговорів зі сторонами конфлікту під керівництвом «Трійки» (ЄС, Росія і США) під егідою Контактної групи. На момент закінчення мандата «Трійки» 10 грудня 2007 року учасники переговорів не спромоглися досягти згоди щодо статусу Косова.

    Під час усього процесу переговорів НАТО підтримувала зусилля Мартті Ахтісаарі та «Трійки» з врегулювання статусу Косова; КФОР допомагали підтримувати безпеку в провінції, забезпечуючи безперешкодний хід переговорів.

    У грудні 2007 року міністри закордонних справ країн – членів НАТО вирішили, що КФОР залишатимуться в Косові на основі Резолюції № 1244 Ради Безпеки ООН, доки РБ не прийме іншого рішення. Вони також ще раз підтвердили свою готовність підтримувати на відповідному рівні контингенти для КФОР, що виділяються країнами, в тому числі й резерв, та не приймати нових заперечень.

    На Бухарестському саміті в квітні 2008 року керівники держав і урядів країн – членів НАТО погодилися з тим, що НАТО і КФОР продовжуватимуть взаємодіяти із владою. Вони також погодилися з тим, що враховуючи їхній оперативний мандат, КФОР співпрацюватимуть з ООН, Європейським Союзом та іншими міжнародними організаціями в разі необхідності і допомагатимуть їм у розбудові стабільного, демократичного, багатоетнічного і мирного Косова. Вони також наголосили на тому, що НАТО готова виконати свою роль у втіленні в життя майбутніх домовленостей щодо безпеки.

    На своєму засіданні 2 – 3 грудня 2008 року міністри закордонних справ країн – членів НАТО ще раз підтвердили, що присутність КФОР під керівництвом НАТО та згідно з мандатом ООН зберігатиметься в Косові і надалі на підставі Резолюції № 1244 РБ ООН. Вони наголосили на тому, що якомога швидке розгортання на території Косова місії Європейського Союзу з верховенства права (EULEX) є першорядним завданням. У цьому контексті міністри відзначили прийняття РБ ООН заяви голови РБ на підтримку реорганізації Місії ООН в Косові. Вони знову підтвердили, що НАТО продовжуватиме свою діяльність, спрямовану на розформування Корпусу захисту Косова і створення Сил безпеки Косова на основі добровільних Цільових фондів НАТО.

    Поліпшений стан безпеки

    З того часу стан безпеки продовжував поліпшуватися. Унаслідок цього 11 – 12 червня 2009 року міністри закордонних справ країн – членів НАТО вирішили поступово змінювати мандат сил КФОР на так звану «стримуючу присутність». Це означає, що за необхідності та відповідно до розвитку подій з часом НАТО зменшить чисельність військ на місцях, а ті, що залишаться на театрі військових дій, поступово більше покладатимуться на розвідувальні дані та будуть гнучкішими.

    Після неофіційної зустрічі у Стамбулі 3 – 4 лютого 2010 року міністрів оборони країн – членів НАТО було поінформовано військовим керівництвом НАТО про те, що КФОР успішно виконали перший рівень переходу до «стримуючої присутності», зменшивши чисельність військ до близько 10 200 військовослужбовців. Вони порекомендували перейти до другого етапу, який дозволить довести чисельність контингенту до близько п’яти тисяч військовослужбовців. Такий перехід був санкціонований Північноатлантичною радою і наразі триває.

    Майбутні рішення щодо подальшого скорочення чисельності сил КФОР в Косові продовжуватимуть потребувати ухвалення Північноатлантичною радою в світлі як військових, так і політичних аспектів без автоматичного переходу до стримувальної присутності.

Last updated: 31-Aug-2012 16:19

Біографії

Бібліотека PDF

  • Країни, що надіслали свої підрозділи до складу КФОР, і кількість військ (станом на 26/02/2010) PDF/390KB

Мультимедія

інтернет-посилання

Бібліографії